"Людей, які діють за шаблоном, легко обманути" - Сергій Штурхецький про фейки

Вчора, 1 березня, у Луцьку відбулося чергове засідання політклубу у Луцьку.  Про політику фейків та фейкову політику організатори запросили подискутувати медіаексперта, доцента Національного університету "Острозька академія" Сергія Штурхецького.

"Я, як заступник Голови Незалежної медіа-профспілки України часто займався професійними правами журналістів, однак більше переймався не так теорією, як практикою. Щодо термінології фейків – то її не має. Нещодавно було засідання комітету Верховної Ради з питань свободи слова, але ще досі не визначено значення "фейку". Тому хочу говорити з позицій практики, що ж відбувається сьогодні у світі. Те, що є нашою темою лише нещодавно стало «модним», хоч відверто ми з ним стикалися все життя. Зараз навіть можна сперечатися, де більше фейків: на телебаченні чи в інтернеті".

Кому можна вірити?

Знайомство почалося у досить цікавий спосіб. Присутні розповідали факти  про себе, серед яких один був неправдивим. Цікаво, що розпізнати неправду було зовсім не важко. Ймовірність того, що сказане схоже на правду, динаміка голосу, подробиці, деталі, статистичні дані, довіра - усе це відвідувачі політклубу назвали, як ознаки визначення правди.

"Ніколи", "завжди" - слова, які людина використовує, коли каже неправду.

Будь-яку неправду можна вичислити і більшість людей покладається на інтуїцію. Ми завжди діємо по шаблонах і якщо хтось знає наш алгоритм мислення, то може легко обманути", - зазначив медіаексперт.

Чому люди говорять неправду?

У фільмі «Нічого крім неправди» фахівці Атлантичної ради з’ясували 4 фактори, чому люди і медіа обманюють:

• пропаганда (займатися пропагандою може людина, навіть з близького оточення)
• політика (спроба вплинути на прийняття рішень)
  Загалом, діти – найкращі маніпулятори, що можуть дати таку інформацію, яка вплине на чиєсь рішення.
• інтерес (вигода, зиск)
• заробіток (шахрайство).
  Сергій Штурхецький згадав історію, про яку нещодавно говорили усі: в Google Play з'явився "мобільний банк", який крав особисті дані та гроші.

Види небезпеки від інформаційного впливу:

• Соціальні (порушення комунікації, взаємозвязків)
• Політичні (прийняття рішень на підставі неправдивих даних)
• Військові
• Психологічні
• Фінансові
• Фізичні

Де нас підстерігають небезпеки від інформаційного впливу:

• Зовнішнє інформаційне середовище
• Соціальні мережі, спілкування в Інтернет
• Використання сервісів, гаджетів – телефон, браузер, електронна пошта.

Зовнішнє інформаційне середовище – одне з найбільш поширених, де існує небезпека інформаційного впливу.

Сергій Штурхецький запросив 4-х добровольців взяти участь у грі, що дозволила усім практично розпізнати, які ж існують методи неправди.

Кожен з учасників використовував свій метод:

• Відкидання (через джерело)
• Спотворення інформації
• Відволікання уваги
• Вселяння занепокоєння

Ні учасники, ні присутні не були ознайомленні з тим, який метод і у який спосіб кожен буде використовувати. Опісля відвідувачі заходу аналізували кожен метод і разом з Сергієм Штурхецьким вчилися медіаграмотності.

Додамо, що в Україні почнуть тестувати курс медіаграмотності для школярів, після чого його планують запровадити в кожній школі.