На Волині чоловік захворів на туляремію

Після 3 річної перерви, зареєстровано випадок захворювання на туляремію у жителя Турійського району. Захворілий інфікувався при проведенні робіт на власному господарстві.

Про це повідомляє прес-служба Волинського лабораторного центру МОЗ.

Територія Волині є ензоотичною по туляремії, починаючи з 50-тих років минулого століття. З того часу в області налічують 79 ензоотичних пунктів у 13 районах. Після 30-річнго затишшя, захворювання серед людей знову почали виявлятись з 2002 року, коли майже щорічно реєструвалась туляремія. Востаннє хворий на туляремію виявлений у 2015 році (смт. Турійськ).

Наша установа постійно здійснює моніторинг об’єктів довкілля для виявлення небезпечних збудників у природі, а позитивні лабораторні знахідки лише підтверджують високу захворюваність (епізоотію) серед гризунів. Так, у 2017 році виявлено наявність антитіл до туляремії у майже 4% досліджених гризунів. Відповідно нами прогнозувалось можливе загострення епідситуації щодо цього захворювання.

Туляремія – природно-вогнищева, зоонозна інфекційна хвороба, що характеризується ураженням крові, нервової системи та інших органів (верхніх дихальних шляхів, очей, нирок), а також гарячкою та характерним збільшенням лімфатичних залоз.

Резервуаром інфекції у природі є до 30 видів тварин (типова зоонозна інфекція). Але, найбільше значення для людей мають мишовидні гризуни, у яких збудник тривалий час зберігається у нирках та виділяючись на зовні із сечею, забруднює збудником хвороби все навколо.

Людина інфікується, як правило, при контакті із гризунами. Крім того, захворіти можна: при вживанні сирої води з невідомих водойм, споживанні забрудненої їжі (немитих яблук, овочів тощо),; при вдиханні збудника з пилом (при сільгоспроботах по обмолоті інфікованого зерна, заготівлі сіна тощо). Рідше хвороба виникає після укусів комах — кровососів: сліпнів, мух-жигалок та особливо іксодових кліщів (в період їх активності).

Початок хвороби гострий: підвищується температура тіла, відмічається головний біль, загальне нездужання, зниження апетиту та головне, завжди, в місці проникнення збудника в організм, збільшується лімфатичний вузол (який називають бубоном). В залежності від механізму передачі та вхідних воріт інфекції виділяють різні клінічні форми. Частіше зустрічається бубонна і виразково-бубонна (рідко – легенева та очна).

Вберегтись від хвороби допомагали щеплення протитуляремійною вакциною.

Однак, через її відсутність в Україні з середини 2000-х років, різко знизився у населення імунітет до цієї інфекції.