"Майже всі в Україні інфіковані туберкульозом", - експерт про захворюваність в Україні

У 2016 році статистика показала 68 випадків захворювання на 100 тисяч населення України - майже вдесятеро більше, ніж, наприклад, у Німеччині. Крім того, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад 20 відсотків випадків хвороби залишаються невиявленими. Найбільшу небезпеку становлять стійкі до антибіотиків мультирезистентні форми інфекції. Україна входить у десятку лідерів світового антирейтингу за абсолютною кількістю випадків резистентного туберкульозу.

Про критичність ситуації у боротьбі з туберкульозом в Україні розповів генеральний директор Центру громадського здоров'я МОЗ України Володимир Курпіта, - пише DW.

Чи ефективна традиційна ізоляція пацієнтів у стаціонарі?

"На жаль, у туберкульозних диспансерах пацієнти лікуються у загальних палатах та неминуче спілкуються один з одним. Уявіть: ми з вами поговорили, ви мені передали свою резистентність, а я вам - свою. А якщо поруч з нами людина, яка не має резистентності, то вона резистентність може отримати", - відповів Курпіта.

З цієї ситуації медик бачить два виходи:

• перебудовувати диспансери таким чином, щоб забезпечити повноцінну ізоляцію пацієнтів за типом резистентності,
• надавати лікування амбулаторно.

За даними ВООЗ, другий варіант - найдоцільніший з економічної точки зору, оскільки вже через тиждень-півтора від початку лікування пацієнт не виділяє мікроорганізми. Тобто він продовжує хворіти, але вже не нікого не інфікує.

Чи доцільна цілковита ізоляція?

Люди в Україні відмовляються не від лікування а від умов, в яких їм пропонують лікування, від нерозуміння, чому їм потрібно лікуватись.

"Інколи розповідають, що потрібна обов'язкова госпіталізація. Але ми повинні розуміти, що туберкульоз не така заразна інфекція як, наприклад, грип або кір. Існуть прості правила, які дають змогу зменшити ризик навіть тоді, коли хворий залишається вдома - зокрема, провітрювання, перебування на свіжому повітрі. І тому ізолювати в лікарнях пацієнтів, які, скажімо, живуть у приватних будинках уселах - значно гірший варіант, аніж залишити їх удома і дати їм змогу сиділи в садочку або гуляти на вулиці під сонцем. Потрібно змінювати ментальність, зокрема, фтизіатричної служби. І це - один з напрямків реформи", - підсумував директор центру.

Як змешити кількість хворих на туберкульоз?

Як повідомив Курпіта, В Україні апаратів, що визначають туберкульоз за 4 години, зараз більше 60-ти.

"Та до 2020 року ми плануємо мати 196, що, безперечно, покращить результати діагностики. В Україні запрацювали декілька потужних лабораторій, які дають змогу швидко визначати резистентність до препаратів другого ряду і призначати ліки, які будуть ефективними у конкретному випадку. Це так звані Hain-лабораторії. Зараз в Україні доступні всі групи препаратів, необхідні для лікування мультирезистентного туберкульозу", - повідомив держслужбовець.

Поки не можливо забезпечити лікуванням від побічних реакцій, але лікування власне туберкульозу є безкоштовним для всіх пацієнтів.

Як війна на Донбасі вплинула на епідеміологічну ситуацію з туберкульозом?

Донеччина завжди була однією з найбільш уражених туберкульозом областей України, зокрема і щодо мультирезистентного туберкульозу і коінфекції з ВІЛ. Зараз там тривають бойові дії, люди переїжджають і тому існує потенційний ризик перенесення туберкульозу та ВІЛ.

Крім того, збільшується кількість захворювань на туберкульоз серед військовослужбовців у зоні АТО. Йдеться не про сотні чи тисячі хворих, а про кілька десятків.

"Проблемою є й обмежений доступ на неконтрольовану територію. Все дуже складно навіть з обміном інформацією з тією територією. Так званий уряд так званої "ЛНР" заборонив доставку препаратів до себе, тож ми були змушені везти їх через "ДНР". Безперечно, це ускладнює доступ пацієнтів до препаратів", - повідомив Курпіта.

Серед внутрішніх переселенців є мало хворих на туберкульоз.

Чи є переселенці групою ризику?

Туберкульоз - це хвороба, яка може уразити всіх, але вищий ризик серед, хто опинився у скрутній соціальній ситуації. Тому в переселенців вищий ризик інфікування і невдалого лікування. Якщо люди не мають постійного місця проживання, переїздять, то забезпечити їм лікування складніше.

"Загалом ми не спостерігаємо підвищення захворюваності серед внутрішньо переміщених осіб у 2016-2017 роках. Але з огляду на світовий досвід розуміємо, що це - зона ризику", - констатує медик.

Чи великий шанс заразитися для пересічної людини, яка не належить до жодної з груп ризику? Наприклад, у громадському транспорті, у магазині, на вулиці?

"Ми з вами майже всі в Україні, на жаль, інфіковані туберкульозом. Туберкульоз - це дуже підступна хвороба. Тривалий час вона може ніяк не виявиляти себе, але "сидіти" у нашому організмі. Для зараження необхідно, щоб почали діяти додаткові чинники, наприклад, у повітрі з'явився інфекційний аерозоль", - повідомив Курпіта.

Імовірність підхопити туберкульоз в метро - вкрай низька через великі протяги і аерозоль, який одразу розвіюється. Радше можна підхопити інфекцію в черзі у банку або в лікарні.

"А ось інший міф: хтось кашляв, інфекція осіла на поручні, а потім ми її звідти "злизали" чи "з'їли" і - захворіли. Це неправда, бо туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом. І щойно паличка сяде на щось і зліпиться з брудом або просто поверхнею, вона вже не підніметься. А для зараження потрібно, щоб знову хтось чхнув або кашлянув. Цей міф уже багато разів спростовували, але чомусь він досі живе серед наших лікарів", - констатує медик.

Чи існує загроза "експорту" туберкульозу з України до Євросоюзу?

В Україні значно більше хворих на туберкульоз, ніж в ЄС, а щоб виявити хворобу, потрібен певний час, протягом якого люди справді можуть кудись виїжджати. Проте поки європейці не інформували нас про те, що в якійсь країні ЄС зафіксували масову міграцію українців з туберкульозом, якістворили якусь проблему. Поодинокі випадки трапляються, але вони не масові.

ВООЗ оголосило мету на 90 відсотків порівняно з 2015 роком знизити рівень захворюваності на туберкульоз. Чи реалістично це в Україні?

"До 2035 року це абсолютно можливо. В нас є підстави бути оптимістами, адже з'являються технології та ресурси, яких не було раніше", - сподівається Курпіта.

Нагадаємо, що Міністр охорони здоров'я Уляна Супрун пропонує відмовитися від застарілих методів медичної допомоги. Одним із них є проведення масових флюорографічних обстежень у здорових людей з метою зупинити туберкульоз.