Річниця захоплення маріупольської мерії: хто це робив та чому (ФОТО)

Недільний мітинг 13 квітня 2014 року не віщував ніяких несподіванок. Городяни вже давно звикли, що кожну суботу-неділю в центрі міста збираються люди, щоб помітингувати, посварити Україну і прославити Росію. Мітинги проходили мирно.

В принципі, було очевидно, що в Маріуполі до радикальних дій не готові. Мітингувальники не раз говорили: "Захоплювати будівлю міськадміністрації не в наших інтересах. Ми хочемо, щоб місто нормально працювало". Було дуже схоже, що організатори протесту домовилися з міською владою: ми не чіпаємо міське майно, ви не чіпаєте нас. Про існування таких підкилимних домовленостей говорили і люди, близькі до верхівки "ДНР" в Маріуполі, і представники силових структур, які брали безпосередню участь у цьому негласному статус-кво.

Таким чином, до середині квітня Маріуполь залишався практично єдиним містом в Донбасі, де повноцінно діяла українська влада, і працювали всі державні структури управління. Місто сильно вибивалося із загальної картини того, що відбувається в регіоні.

Все змінилося 13 квітня. Приблизно о 12.10 в натовпі перед будівлею мерії з'явилися активісти в масках. Хто вони, звідки, невідомо. Але люди ці діяли дуже рішуче. Вони стали провокувати мітингувальників, підштовхували їх вперед, до скляних дверей міськради.

Основні сили міліції в цей час чомусь були зосереджені з протилежного боку будівлі. З боку центрального входу, що виходить на пр.Леніна, залишалося не більше двох десятків силовиків. Коли на них пішов тисячний натовп, вони стрункою колоною спокійно відійшли в сторону, віддавши будівлю мерії для розгрому.

Першими туди увірвалися всі ті ж люди в масках. Вони розбили скляні двері і проникли всередину. Що цікаво: самі-то вони увійшли, але нікого більше туди не пускають. Причин не називають. Не можна - і все.

Свою бурхливу діяльність в міській управі загарбники почали з того, що зняли з флагштоків прапори України і встановили прапор Донецької області, червоний прапор комуністів і прапор так званої "Донецької республіки".

Стільці, столи, вішалки з гардероба. Все це звалюється в купу. Барикада навколо центрального входу в міськадміністрацію виросла дуже швидко. На її спорудження пішли навіть тротуарні плити. Міцні чоловіки їх зривали прямо тут, перед мерією. А з довколишніх дворів стягували шини, дошки.

Розправившись з прапором України, вони почали виносити на вулицю все, що попадається під руку на першому поверсі будівлі. Стільці, столи, вішалки з гардероба. Все це звалюється в купу. Барикада навколо центрального входу в міськадміністрацію виросла дуже швидко. На її спорудження пішли навіть тротуарні плити. Міцні чоловіки їх зривали прямо тут, перед мерією. А з довколишніх дворів стягували шини, дошки.

З будівлі мерії вийшли кілька міліціонерів. Вони нікого не чіпали, їх ніхто не чіпав. Силовики і народ демонстрували повне взаєморозуміння. "Міліція з народом!" - скандували присутні.

Несподівано в мегафон чоловічий голос став вимогливо скликати всіх чоловіків міцної статури. Їм пропонують взяти в руки палиці, біти і йти. Куди йти - не повідомляється. Але в натовпі поселяється тривога. Поповзли чутки - "нас штурмуватимуть", "треба готуватися захищатися". Хто буде нападати, від кого захищатися - незрозуміло. Джерела загрози немає. Але сотні чоловіків, за приблизними підрахунками до 500 осіб, рушили за декількома активістами в масках.

Колона рушила в бік міського управління міліції, на вул. Георгіївську. В цей час тут зібралися українські активісти. 20 беззбройних патріотів стояли живим щитом, прикриваючи собою від озброєних палицями молодчиків щільний заслін з міліцейських щитів і шоломів. Цілий підрозділ повністю екіпірованих міліціонерів! Вони незворушно дивилися на колону збройних бітами людей і не робили нічого. Навіть коли цей натовп стала бити українських активістів.

Було по-справжньому страшно. Натовп заведених до межі, озлоблених чоловіків, деякі з них - зовсім хлопчаки, але зате з бітами, накинулися на людей тільки за те, що у тих в руках була українська символіка. Пролилася кров. 9 проукраїнських активістів були травмовані і госпіталізовані в місцеві лікарні.

А приблизно два десятка силовиків навіть не ворухнулись, щоб зупинити кровопролиття ...

Більше про події на сході України читайте в книзі «Маріуполь. Останній форпост ». Книгу можна замовити на сайті книги http://www.mariupol.com.ua.

Частина коштів від продажу книги направляється двом маленьким маріупольчанкам, Мелані Абдурашитовій і Наташі Лафазан, які постраждали під час обстрілів Східного і Сартани в Маріуполі.