У Луцьку є будинок, де 10 років живуть без тепла

Десять років без тепла животіють півсотні мешканців луцького гуртожитку, що належить цукрозаводу.

На стінах – грибок і пліснява. Від холоду люди рятуються самотужки: електрообігрівачами, плівками на вікнах, теплим одягом і ковдрами.

Півторарічну Наталочку щойно привели з поліклініки. Дитина захворіла не вперше за зиму. У кімнаті заледве п’ятнадцять тепла. Та коли на вулиці морозно – температура у гуртожитку ще нижча. Матір рятує дитину обігрівачем. Колиску довелося скласти – гуртом спати тепліше.

Гуртожиток побудований у 50-х роках, коли був капітальний ремонт – ніхто не пам’ятає. Грибок на стінах і протяги в коридорах та кухні стали нормою. Приватизувати кімнати заборонено – дім на балансі цукрового заводу.

За всі комунальні послуги мешканці платять вчасно. 250 гривень – за ледь теплі батареї і гарячу воду, якої взагалі немає. Керівники цукрового заводу усі претензії адресують до підприємства «Луцьктепло», котельня якого і опалює гуртожиток.

А комунальники у тому, що люди мерзнуть, звинувачують керівництво заводу. Тепла немає, бо про систему опалення гуртожитку ніхто не дбає.

«Ситуація така саме по цьому гуртожитку складається через те, що необхідно належним чином обслуговувати внутрішньобудинкову систему. Бо якщо утворюється накип, то він зменшує тепловіддачу», – каже головний інженер ДКП «Луцьктепло» Віктор Мельник.

Керівники заводу і комунальники сперечаються, а застарілу систему ніхто міняти не збирається. Тож мешканці гуртожитку тішаться тимчасовому потеплінню і чекають весни.