У ковельській художній школі в 4 кабінетах навчається 225 дітей (ФОТО)

Відповідно до вимог навчального процесу, для такої кількості учнів потрібно щонайменше вдвічі більше кімнат.

Про проблеми із площею для навчання дітей у ковельській художній школі розповіла під час засідання виконавчого комітету Ковельської міської ради начальник відділу культури Марина Приц, ‒ пише Про Ковель.

Днями на засіданні виконавчого комітету Ковельської міської ради начальник відділу культури Марина Приц розповіла про проблеми в організації навчального процесу дитячої художньої школи імені Андроника Лазарчука, з якими керівництво закладу стикається щороку.

Згідно з її інформацією, наразі у чотирьох невеличких класах навчається 225 учнів із міста та району. Проте, відповідно до вимог навчального процесу, така кількість юних художників мала б вчитися у 8-10 навчальних аудиторіях.

Директор мистецької школи Олена Цьомик розповіла, що вихованці закладу мусять носити за собою, переходячи з однієї аудиторії в іншу, верхній одяг, бо в звільненій аудиторії відразу ж розпочинає заняття інша група. Кабінет директора площею лише 10 квадратів використовують як учительську, приймальню, бібліотеку, кімнату відпочинку і навіть лаборантську.

«Ми були б раді взяти на навчання ще діток, адже охочих оволодівати азами образотворчого мистецтва з року в рік усе більшає, однак, не можемо через брак вільної навчальної площі», ‒ зауважила Олена Цьомик.

Варто зауважити, що питання про покращення умов навчального процесу виникло не тепер. Його вже обговорювали і намагалися вирішити попередні керівники міста, однак, безрезультатно. Тепер за справу взялися нинішні.

Під час розгляду питання міський голова Ковеля Олег Кіндер запропонував добудувати другий поверх школи під мансарду і тим самим розширити площу. Проте цю пропозицію не підтримали через те, що приміщення, де знаходиться школа, побудоване після Другої Світової війни, а те, до якого воно добудоване – ще за Польщі.

Інша думка ‒ використання кабінетів культурно-просвітницького центру для проведення там уроків малярства ‒ також не знайшла підтримки.

«Ми не можемо носити з одного приміщення в інше важкі реквізити, які щоразу використовуємо для малювання, ліплення, також необхідну літературу, щось із меблів. Окрім цього, після регулярної роботи дітей з фарбами, пластиліном, іншими «брудними» матеріалами кімнати і коридор центру можуть втратити свій ошатний вигляд. Існує ще маса інших тонкощів навчального процесу, які стануть проблемою в разі «розпорошення» школи по різних приміщеннях», ‒ зазначила Олена Цьомик.