Луцький письменник написав книгу про генерала, який злякав Гітлера

У Росії вийшла книга лучанина Сергія Бортнікова, яка розповідає про долю радянського генерала Михайла Потапова, який командував військами, що обороняли Луцьк він німців у 1941 році, й ім’я якого носить одна з вулиць у Луцьку.

Книга зветься «Путь командира». У ній – дві повісті Бортнікова: «Путь командира» - про генерала Потапова, а також «В Украине снова туман» - про учасника війни в Чечні майора Нестеренка. 

Щодо твору «Путь командира», то, як розповідає його автора, дія у книзі відбувається, на Волині – у Луцьку, Локачах, Володимирі-Волинському - скрізь, де війська 5-ї армії РККА протистояли німцям.

Нагадаємо, раніше Бортніков розповідав про Потапова таке: «Коли Потапов потрапив у полон, німці його підлікували і привезли на зустріч з Гітлером. Фюрер пропонував очолити РОА (русскую освободительную армию), на що командарм вибухнув лайкою, додавши: «Тебя, пса поганого, ещё будут возить в клетке по Красной площади». «Простежте, щоб він дожив до нашої перемоги і побачив парад славетних німецьких військ у Москві» - відповів тоді лідер Третього рейху. Тільки це й врятувало мужнього радянського генерала від неминучої смерті. Потім записи тієї розмови якимсь чином опинилися у розпорядженні слідчих НКВД і, зрозуміло, Сталін вирішив помилувати Потапова. А у Гітлера після бесіди з Потаповим з’явилася ще одна «фобія» - більш за все він почав боятися, що його захоплять у полон, присплять газом і будуть возити у клітці по Красній площі». 

Бортніков стверджує, що у книзі описані реальні історичні події.

«Я працював у тісному контакті з найкращими науковцями і краєзнавцями. Окрім постійних співавторів – генерал-майора СБУ Олександра Булавіна і доктора гуманістики Сергія Ткачова – я скористався неоціненною допомогою і інших людей. Так мені допомогли завідувачка фондів Волинського краєзнавчого музею Наталя Юхимівна Пушкар, директора школи в селі Риляки Калузької області Росії, де діє музей Потапова, Тетяна Вікторівна Зюкіна, директор школи в селі Милятин Іваничівського району Волині, у якій засновано музей бойової слави 124-ї стрілецької дивізії, Євгенія Феодосіївна Сівер», - розповів Бортніков. 

Окрім того, зі слів Бортнікова, він зв’язався з дружиною командарма Потапова Маріанною Федорівною, а також, з його сином Юрієм Михайловичем, котрі мешкають у Москві. 

«Вони не тільки надали мені чимало невідомих фактів про генерала, але й застерегли від використання цілого ряду штампів, міфів і стереотипів», розповів Бортніков.

Він пригадав: «Наприклад, у мене в книзі був епізод, коли Потапов посилає на три літери німецького воєначальника. На що син Михайла Івановича зауважив: «Мій тато так ніколи не вчинив би… Так… Батько міг покрити матюками з голови до ніг гестапівця, есесівця чи енкаведиста, але такого, як він сам – тобто фахового військового з будь-якої армії – ніколи!».

Сергій Бортніков повідомив, що він має намір запросити рідних Потапова до Луцька. «Шукаю тих, хто міг би посприяти у цій шляхетній справі», - сказав автор книги.

Довідка

Генерал Михайло Потапов народився у 1902 року у Росії. З 1920 року – у Червоній Армії. З 1939 року був заступником командувача Південної групи військ, брав участь у боях в районі річки Халхін-гол. З початком радянсько-німецької війни очолював 5-ту армію, яка у складі Південно-Західного фронту вела бої на кордоні, в тому числі в районах міст Ковель, Дубно, Рівне, Житомир. У вересні Потапов потрапив у полон, з якого звільнився тільки у 1945 році. Помер у 1965 році.