Геноцид чи злочин: як назвати події 70-річної давнини на Волині?

Варшава – геноцид чи злочин? Яке слово використають польські політики в заяві, що готує сейм Польщі з приводу 70-річчя подій на Волині у 1943 році? Саме навколо цього слова у польському парламенті тривають суперечки.

Депутати підготували чотири проекти заяви. У трьох із них події 70-річної давнини названо «геноцидом». Політики проурядової «Громадянської платформи» закликають колег-депутатів бути стриманішими у виборі термінів. Мовляв, надто гостра заява сейму з приводу історичного минулого може зашкодити сучасним польсько-українським відносинам.
 
Комісія культури польського сейму розглядає варіанти заяви, яку депутати збираються ухвалити з нагоди сумних роковин – 70-річчя етнічних чисток на Волині. Чотири з шести фракцій польського сейму підготували власні проекти цього документа.
 
В усіх пропонованих текстах заяви констатується факт загибелі польського населення Волині від рук українських збройних формувань. Натомість розбіжності є в гостроті формулювань та ключовому слові документа.
 
Селянська партія наполягає на терміні «геноцид»
 
Найактивніші у справі заяви щодо волинської трагедії політики Польської селянської партії. Депутат цієї партії Францішек Стефанюкнаполягає на використанні терміну «геноцид». Під час засідання парламентської комісії культури він прочитав свій проект документа. У цьому варіанті заяви, зокрема, сказано: «У зв’язку з відзначеням 70-ї річниці геноциду, вчиненого збройними формуваннями українських націоналістів щодо польського населення східних регіонів Другої Речі Посполитої, сейм ушановує громадян Другої Речі Посполитої, вбитих українськими націоналістами і оголошує 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА у східних регіонах Другої Речі Посполитої й засуджує геноцид на польському населенні, вчинений УПА та іншими формування українських націоналістів у 1939 -1947 роках».
 
В ініційованому Стефанюком проекті документа запропоновано визнати Українську повстанську армію, дивізію СС Галичина та українську поліцію на німецькій службі злочинними організаціями. Водночас Стефанюк пропонує вписати у заяві польського парламенту твердження про те, що сейм звинувачує в геноциді поляків не весь український народ, а конкретні політичні й збройні формування.
 
«Не дражнити українців» – це непереконливий аргумент» – політик 
 
Ришард Терлецький, політик із опозиційної правої партії «Право і справедливість» нагадує, що торік у сеймі з’явилася схожа ініціатива. Тоді частина депутатів парламенту також наполягала на ухваленні документа, де було сказано про «геноцид» щодо польського населення Волині. Терлецький висловлює подив з приводу позиції депутатів з польської партії влади «Громадянська платформа». Терлецький незадоволений тим, що в проекті заяви, запропонованому «Громадянською платформою» слова геноцид немає.«Попереднього разу слово «геноцид» було спірним моментом. Наскільки я орієнтуюся, сьогодні у документі «Громадянської платформи» цього слова знову нема. В коментарях для ЗМІ політики «Громадянської платформи» знову вживають той самий аргумент: «Не дражнити українців цим терміном». На мою думку, це непереконливий аргумент. Те, що в цьому проекті нема цього слова – це намагання легковажити історію».
 
На погляд Терлецького, заява сейму не повинна впливати на сучасні стосунки польської та української держав. Він каже, що відносини Польщі з Україною мусять бути якнайкращі, та це не означає, що не потрібно говорити про минуле.
 
Заява сейму – це політичне рішення
 
Роберт Тишкевич, політик із «Громадянської платформи», закликає своїх колег-депутатів до поміркованості. Звертаючись до членів парламентської комісії культури Тишкевич сказав: «Шановні, ми не можемо абстрагуватися від факту, що заява, яку прийматиме сейм – це політичне рішення. Навіть якщо йдеться про історію, то все одно наші українські партнери сприйматимуть її як політичний документ. У зв’язку з тим, що всі ми знаємо чого саме очікуємо від листопадового саміту у Вільнюсі, де вирішуватиметься доля європейського майбутнього України, тобто йтиметься про Договір про асоціацію України з ЄС, ми не можемо ухвалювати наші політичні рішення у відірваності від міжнародного контексту».
 
Саме тому, каже Тишкевич, «Громадянська платформа» пропонує у заяві сейму з приводу 70-річчя Волинської трагедії вживати слово «злочин», а не «геноцид». За словами політика, гостра заява польського парламенту може зашкодити польсько-українським стосункам. «В процесі примирення потрібні терплячість і час», – наголошує Тишкевич.
 
Члени парламентської комісії культури продовжують шукати компроміс стосовно тексту заяви польського сейму з приводу 70-річчя трагічних подій на Волині.