Куди переселяють хворих дітей із Нововолинська (ФОТО)

Хворих малолітніх жертв квартирного ділка переселяють в «кімнатки», - інформує ПроНовік.

Антисанітарія й відсутність бодай мінімальних вигод – саме таким є помешкання у селищі Жовтневому, куди переселяють хворих дітей із Нововолинська.

Родині Лук’яненків, яку лихвар безкарно обдурив, а гуманний волинський суд ухвалив виселити просто на вулицю, добросерда нововолинська влада надала кімнатки у селищі Жовтневому.

Саме так: «кімнатки» – заявив міський голова Віктор Сапожніков кореспондентові одного з волинських сайтів, розповідаючи про цю резонансну справу.

Репортерів Проновіка твердження мера неабияк здивувало. Адже ми побували в будинку №6 на вулиці Грушевського у селищі, зазирнули у квартиру №1, призначену для багатостраждальної родини Лук’яненків, і на власні очі побачили там одну-єдину барачну кімнатку.

Це тісне підмінне житло, де немає ЖОДНИХ вигод. Немає газу, світла, туалету, води – нічого. Нема навіть кухні, де потрібно готувати їжу хворим дітям.

Але ж міський голова не може обманювати кореспондента і цілу громаду! Сказав «кімнатки» – отже, їх там принаймні дві. А може, й усі три?!

Допитливий Проновік вирушив на пошуки кімнаток. Обстежив увесь старий барак, опитав селищну громадськість, яка визирала з вікон і з-за паркану. «Та ні, там одна кімнатина з грубкою», – знизували плечима респонденти.

Зате у видання є цілий стос відповідей із міськради, облради й облдержадміністрації. Переписуючи один в одного відписку, чиновники запевняють: родині Лук’яненків, яка постраждала від шахрая, «виконком Нововолинської міськради надав соціальне житло у селищі Жовтневому» й у такий спосіб захистив права малолітніх дітей.

Ми не питаємо тих чиновників, як вплине на стан здоров’я малят сморід від наскрізь прогнилої каналізації під підлогою, чад від грубки, брак освітлення (одне-єдине віконце на всю «квартиру»), та ще й тиснява (речі й меблі з трикімнатної квартири доведеться запхати сюди)…

Ми навіть не питаємо, чому численні служби, покликані обстоювати права й інтереси дітей, фактично покинули 3-річного Микиту й 7-річного Давида Лук’яненків напризволяще. Жодна комісія не перевірила, чи придатне це «соціальне житло» для проживання ХВОРИХ МАЛЯТ.