На зміну назв вулиць у Луцьку треба щонайменше 230 тисяч гривень

Днями відбулося засідання комісії з впорядкування назв вулиць, на якій затвердили та рекомендували на розгляд сесії перейменувати 27 вулиць міста, переважна більшість яких зосереджена в районі річки Сапалаївка. Чим керувалися депутати при виборі назв і як бути лучанам, яким «пощастило» жити та працювати на цих вулицях.?

Здавалося б, не так уже й важко звикнути, що живеш ти тепер, наприклад, не на вулиці Сергія Лазо, а на Георгія Гонгадзе. А от медикам «швидкої допомоги», працівникам пошти, міліції й таксистам як пристосуватися до змін? Особливо до змін таких масових, бо ж 27 вулиць запам’ятати складно, це неминуче призведе до плутанини. І, до речі, до чималої витрати грошей - на розвішування нових табличок і переписування документації.

Депутат-«заукраїнець» Роман Романюк розповів, що вулиці перейменовувалися за кількома критеріями. По-перше, до списку вулиць, яким хочуть повернути історичні назви, ввійшли: вулиця Бабушкіна, яка може стати Шпитальною, Горького, яку лаштуються перейменувати на П’ятницьку Гірку, та Колгоспна — її перетворять на Садову (відповідно, й провулок Колгоспний стане Садовим).

Частині вулиць комісія вирішила присвоїти назви, які, за словами Романюка, вказували б на місцеві топоніми чи важливі промислові об’єкти: вулицю Невського хочуть перейменувати на вулицю Цукрову (адже поряд — цукровий завод), вулицю Олега Кошового — на вулицю Балка (через місцеву назву міського району).

Решті вулиць рекомендують присвоїти назви на честь відомих українських діячів. Отже, вул. Баумана хочуть перейменувати на вул. Петра Маха (відомий волинський письменник і публіцист, почесний громадянин Луцька), вул. Земнухова — на вул. Князів Ружинських (відомий старовинний волинський князівський рід). Вул. Уляни Громової — на вул. Йосафата Кунцевича (український церковний діяч XVI століття, греко-католицький архієпископ, священномученик, що родом із Волині), вул. Краснодонців — на вул. Князів Острозьких (відомий старовинний волинський князівський рід), вул. Куйбишева — на вул. Олексія Шума (воєначальник УПА, керівник штабу ВО «Турів»), вул. Свердлова — на вул. Юрія Покальчука (письменник, перекладач, науковець, який виріс у Луцьку), вул. Фрунзе — на вул. Степана Кривенького (волинський композитор, автор пісні «Волинь моя»), вул. Щорса — на вул. Олександра Богачука (поет-пісняр, журналіст, жив і творив на Волині), вул. Панфілова — на вул. Архітектора Метельницького (волинський архітектор, який спроектував забудову 33-го кварталу Луцька), вул. Доватора — на вул. Християнську, вул. Кірова — на вул. Петра Болбочана (полковник армії УНР), вул. Котовського — на вул. Холодноярську (в пам’ять про Холодний Яр), вул. Орджонікідзе — на вул. Митрополита Андрея Шептицького, вул. Радгоспну — на вул. Григорія Гуляницького (полковник армії УНР), вул. Тухачевського — на вул. Андрія Марценюка (псевдонім «Береза», командир УПА), вул. Лазо — на вул. Георгія Гонгадзе, вул. Тюленіна — на вул. Петра Могили, вул. Чкалова — на вул. Івана Кожедуба (український льотчик, тричі Герой Радянського Союзу).

Крім того, вул. Пархоменка змінять на Яблуневу, Радищева — на Срібну, а Пролетарську — на Рогову.

Сумнівів немає: постаті відомі. Може, й справді вони заслужили, аби їхніми іменами назвали вулиці, та чи не правильніше було б дати право вибору лучанам? Запитати, чи згодні вони на незручності, спричинені ідейними або естетичними переконаннями окремих депутатів Луцькради. Бо перейменування тягне за собою «паперову» біганину.

Виконувачка обов’язків директора луцького паспортного столу Інна Остапович розповіла, що це, звичайно, займе час у мешканців міста, але грошей за це в паспортному столі не беруть. Лучани приходять до них із будинковою книгою, в якій бюро технічної інвентаризації попередньо поставило печатку про зміну вулиці. На підставі цього паспортисти роблять запис у документі громадянина про зміну реєстрації. В БТІ теж кажуть, що процедура безкоштовна, мовляв, в архівних документах закреслять стару назву та впишуть нову, будинкову книгу замінювати не треба.

Як бачимо, лучанам через примхи депутатів напряму зі своєї кишені платити не доведеться, проте змінювати таблички на будинках жеки будуть таки за кошти, сплачені мешканцями за комунальні послуги, бо в бюджеті їх не передбачено.

Директор міського департаменту ЖКГ Іван Кубіцький каже, що він як лучанин проти зміни назв вулиць, адже це зараз не на часі. Якщо назва вулиці не є якоюсь фашистською чи злочинною, то варто залишити ту, яка є. А якщо вже так хочеться увічнити чиєсь ім’я, то є низка нових вулиць, які тільки будуються, наголошує Іван Євгенович.

«Перейменування вулиць нікому не потрібне. Змінюється влада, змінюються політичні напрями, а підлаштовувати назви вулиць під кожну владу — це складно. По-перше, це створює багато незручностей для людей: зміна прописки, зміна документів — це ціла процедура. Міняється вулиця, а це зміна аншлагів, вартість одного аншлагу, тобто таблички на будинку, - 350 гривень, а в ідеалі вони повинні бути на кожній будівлі. ЖКП, скажімо, замість того, щоб кошти вкласти в ремонт дахів чи під’їздів, змушене буде витрачати немалі гроші на заміну аншлагів. Юридичним особам і підприємствам теж додасться мороки - доведеться переоформляти всю документацію, серед них і договори перезаключати», - розповів пан Кубіцький.

До всього ж, якщо рішення комісії підтримають на сесії, то кошти для заміни табличок доведеться шукати департаменту ЖКГ. Імовірно, їх знімуть із інших статей: санітарії, ремонту доріг, будинків, ліфтів.

Арифметика проста: 350 гривень - одна табличка, 27 вулиць, а це не одна сотня будинків. Офіційної інформації про їх кількість поки немає, одначе «Відомості», скориставшись мапою вулиць Луцька, підрахували, що під новації підпаде щонайменше 655 будинків, а це мінімум 230 тисяч гривень лише на одні аншлаги.

Клопоти не оминуть і підприємців. Начальник відділу державної реєстрації фізичних та юридичних осіб Алла Грабко розповіла, що юридичні особи за внесення змін до установчих документів повинні будуть сплатити 51 гривню реєстраційного збору, фізичні особи - від 10 до 20 гривень за внесення змін у реєстр. А ще додайте до витрат повідомлення контрагентів - і сума набіжить чималенька.

ВІП
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Поки ще ніхто не оцінював
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Новини компаній
Камера передає відеозображення на Ваш смартфон або будь-який інший пристрій. Ви можете бачити, що відбувається як в реальному часі, так і переглядати відеозапис пізніше. У чому плюси IP-камер? Уявіть, що Ви поїхали на роботу і забули: чи вимкнули праску. Або хвилюєтеся про збереження майна під час відпустки. У всіх цих ситуаціях Вас заспокоять IP-камери відеоспостереження. Камери легко встановлюються на стіні або на полиці шафи і передають інформацію на ве...
Новини компаній
Якщо хочеш, щоб взуття слуговало довше, доглядай за ним. Так багатьом з нас говорили батьки. Догляд полягав в сушці на батареї або зі зім'ятою газетою, щоденному намазуванні взуттєвим кремом та чищення від бруду. До сушінні взуття варто підійти з усією відповідальністю, тому що неправильна процедура не тільки зіпсує зовнішній вигляд взуття, а й значно скоротить термін служби. Наше рішення в сушінні взуття вразить вас. Супер-сушарка для взуття Shoes Drying...
Суспільство
Кілька років тому поляки вирішили відновити будівлю. На це в Міністерстві культури Польщі виділили мільйон євро. Окрім того, гроші збирали і в соцмережах. Реставровували храм польські фахівці за фотографіями. Нині роботи зовні вже завершені, а ось всередині ще тривають, - йдеться у сюжеті 12 каналу. Перша дерев'яна церква на цьому місці з'явилася ще в 1588-му році за сприяння князя Станіслава Радзивілла - олицького ордината та великого маршала литовського....
Суспільство
Творчий захід організували майстрині, які займаються виготовленням унікальних іграшок багато років, - йдеться у сюжеті 12 каналу. До творчості вирішили залучили й дітей, аби ті краще познайомилися з історією іграшок. Найбільше тут ляльок-мотанок. Це українські народні обереги. Такі унікальні іграшки виготовляються не менше 6-ти годин. Майстрині розповідають, що для створення її не можна використовувати ріжучі предмети. Тканину рвуть руками на маленькі клап...
Суспільство
Там відбулася акція "Чужих дітей не буває". Її влаштувала Волинська обласна громадська організація "Ми Плюс", - йдеться у сюжеті 12 каналу. Спочатку дітям та їх батькам показали виставу "Різдвяна пісня у прозі". Тож святкова акція припала до душі усім: і дорослим, і малим. Проект "Чужих дітей не буває" започаткували  2008 року. Подарунки дітям починають роздавати від Дня Святого Миколая і аж до Різдвяних свят. Нинішній захід став завершальним у цьому циклі...
Суспільство
На це батьки сподівалися більше 20 років, - йдеться у сюжеті 12 каналу. Розмови про будівництво почалися ще наприкінці минулого століття - у 90-ті. Хотіли, кажуть, щоб діти вчилися, то хоч онуки повчаться. Від обіцянок до справи перейшли лише у 2016 році. Тоді народна депутатка Ірина Констанкевич залучила на будівництво школи кошти з державного бюджету, частину передбачили в обласній казні. Після оновлення проектно-кошторисної документації підприємство "Жи...
Суспільство
Якщо народження Христа - 25 грудня - почали відзначати не так давно, то Старий Новий рік на пострадянському просторі шанують десятки років, - йдеться у сюжеті 12 каналу. А пов'язано це з розбіжностями календарів. Раніше жили за Юліанським, який нині вважають застарілим. Майже 500 років тому світ перейшов на Григоріанський, утім православна церква усі старі свята залишила. Різниця між календарями - 13 днів. Тому Новий рік відзначають не лише 1 січня. Також...
Суспільство
На Театральному майдані відбувся міжнародний етнофестиваль "Різдво у Луцьку", - йдеться у сюжеті 12 каналу. Такий захід лучанам та гостям міста припав до душі, кажуть - дуже люблять Різдво та завжди раді колядникам. Різдвяні пісні у Луцьку лунали не лише українською. На фестиваль завітали гості з сусідніх країн. Протягом двох днів фестивалю на сцені виступили понад 60 колективів.
Новини компаній
Ви не знаєте, що подарувати своїй дитині, племінникові або хрещеникові? Сумніваєтеся у виборі подарунка? Оберіть магнітний конструктор. Він обов’язково сподобається не лише хлопчикам, але і дівчаткам, як в маленькому віці, так і більш дорослим дітям. Що це таке? Магнітний конструктор – це новий вид конструкторів, який з’явився в нашій країні зовсім нещодавно. За допомогою безпечних і якісних деталей він дозволяє конструювати різні фігури, як плоскі, так і...