На Волині обговорювалися питання національного діалогу

4 червня 2015 року у приміщенні бібліотеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбувся регіональний круглий стіл «Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє».Організаторами виступили Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) спільно з ВОГО «Так Треба», громадський діяч Руслан Теліпський.

Захід проводився у рамках проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні». Його завданням є зібрати пропозиції від усіх регіонів держави щодо бачення майбутнього розвитку України як єдиної країни та розробити проект державної політики національної єдності.

Чи не вперше після подій Майдану та після початку війни активна громадськість Волині та Луцька змогла зібратись разом, щоб обговорити болюче для кожного свідомого громадянина питання національної єдності та – головне – висловитись з цього приводу в колі однодумців. Приєднатись до роботи круглого столу міг кожен охочий, адже напередодні про його проведення сповіщали у місцевих ЗМІ та соцмережах.

Директор з аналітичної роботи та зовнішніх зв’язків МЦПД Олена Захарова представила результати соціологічного дослідження, проведеного у рамках проекту «Національний діалог», яке покликане продемонструвати ставлення жителів різних регіонів України та Волині зокрема до історичних подій, зовнішньополітичних векторів, ціннісних орієнтирів, а також мобільності громадян України.

Так, більшість українців (39,9%) та волинян зокрема (48,8%) найбільше бояться війни з Росією. 97% опитаних волинян не погоджуються з тим, що Донбас має вийти зі складу України, на загальнодержавному рівні 72,5% теж так вважають. 50% українців вважають, що держава має рухатись в напрямку ЄС, на Волині ж 79,5% дотримуються такої думки. Здебільшого європейська інтеграція для опитаних означає економічний та соціальний добробут і стимул для проведення внутрішніх реформ. Для 76,6% волинян українська мова – єдина державна мова у той час, як за цю ж відповідь висловились 43,9% всіх опитаних (більшість, а саме, 56,9% все ж вважають, що українська – рідна мова значної частини громадян України наряду з іншими мовами). 61,8% українців в останні 20 років не були за кордоном, відсоток таких людей на Волині складає 62,8. Разом з тим, найбільше волинян (20,8%) виїжджали до Польщі, на другому й третьому місцях Росія і Білорусь відповідно. У розрізі держави відсоток інший: 21,6% українців виїжджали до Росії, далі йдуть – Польща і Білорусь. Найбільш позитивно волиняни оцінюють діяльність Богдана Хмельницького (43,8%), на державному ж рівні першу сходинку займає Ярослав Мудрий (32,8%).

За словами громадського діяча Руслана Теліпського, в українському суспільстві питання національного діалогу між різними регіонами країни надзвичайно складне. Тому дуже добре, що громадськість змогла зібратись разом, аби обговорити питання, що наразі роз’єднують українське суспільство, зокрема ставлення до історичних подій минулого та теперішнього конфлікту, а також випрацювати пропозиції щодо об’єднання суспільства у майбутньому. На його думку, дивний той факт, що 44,5% опитаних волинян вважають, що примирити українців може влада (на всеукраїнському рівні 33,2% українців теж так вважають), адже влада може спонукати людей бути активними, об’єднуватись і спільно діяти. Він висловив сподівання, що активна еліта, яка присутня на заході, збиратиметься й надалі у різних форматах, долучатись до обговорення та вирішення актуальних питань можуть всі охочі.

Протягом кількох годин представники громадських організацій, місцевої влади, церкви, наукових, інтелектуальних та бізнесових кіл нашої області обговорювали особливості волинського сприйняття теперішнього конфлікту в контексті історичного розвитку України як держави та в режимі дискусії і мозкового штурму напрацьовували пропозиції від нашого регіону щодо політики національної єдності та плану заходів з її реалізації.

Кандидат філософський наук, голова асоціації християн-педагогів Волині Антоніна Євтодюк висловила думку, що доки українці будуть мислити категорією «А що нам дає Україна?», доти «руський мир» буде легко насаджуватись в різних регіонах: «Якщо люди обирають між хлібом і свободою лише хліб, то вони втрачають і хліб, і свободу».

Капелан-волонтер, отець Михайло Бучак зазначив, що необхідно працювати в маленьких громадах, щоб разом ставити і вирішувати питання, це найбільш ефективно. Чи не першочергову роль тут має відігравати церква.

Політолог Олександр Новосад вважає, що шляхи примирення та єднання варто розділити на два етапи: короткостроковий і довгостроковий. Він звернув увагу на те, що українці, очевидно, не дуже добре обізнані з життєвими шляхами окремих видатних постатей української історії, тому й відповіді на питання про позитивний вплив того чи іншого діяча минулого є досить стандартними.

Голова Союзу українок Любов Ганейчук сказала, що на Донбасі не було політичної волі, щоб там існувала дійсно українська Україна, хоча таке бажання в самих жителів цього регіону було і є, особливо в дітей та молоді.

Завідувач кафедри соціальних комунікацій Інституту філології та журналістики, професорка Світлана Кравченко звернула увагу на те, яку важливу роль відіграє інформаційна політика держави в питаннях національної єдності. Також серйозна проблема – стан суспільної свідомості, адже люди звикли сидіти й чекати, щоб хтось прийшов і за них все зробив. «Журналісти повинні дати месидж суспільству, що кожен на своєму місці мусить будувати державу Україна, що нам ніхто не допоможе, крім нас самих, і саме це є частиною нашої національної ідеї. Дуже відповідально ставтесь до своїх професійних обов’язків – і все буде добре. Особливо це стосується медійників, які часом спотворюють інформацію, часом не дають повних даних. А варто казати суспільству, що від кожного громадянина залежить, яку державу ми збудуємо», - переконана вона.

Голова ГО «Гендерний центр», професорка Оксана Ярош вважає, що варто зосереджуватись на тому, щоб об’єднує націю, а речі, що роз’єднують, «відкласти і не згадувати». «На Волині ми бачимо високий відсоток прагнень людей до ЄС, це прекрасно, адже це означає реформи, але давайте для початку навчимось контролювати місцевих чиновників, щоб вони до нас прислухались і з нами розмовляли», - вважає вона.

Також своїми ідеями, думками та «рецептами» національної єдності ділились: депутат Луцької міської ради Богдан Шиба, голова Волинського відділення Комітету виборців Юрій Кресак, голова ГО «Пліч-о-пліч» Валентина Черниш, координатора Волинського прес-клубу Богдана Стельмах, президент БФ «Стопрак» Марія Адамчук, голова ГО «Переселенці Криму та Донбасу» Олена Черенкова, письменник та журналіст Іван Корсак, декан факультету міжнародних відносин Сергій Федонюк, громадський діяч Андрій Гаврищук, серцево-судинний хірург вищої кваліфікаційної категорії Любов Лимар, голова Братства ОУН-УПА Василь Кушнір, кандидат історичних наук Тетяна Вісина, директор ТВО Радіомовлення Вікторія Олещенко, директор обласної бібліотеки для юнацтва Алла Єфремова, Голова Товариства польської культури імені Єви Фелінської Валентин Ваколюк, головний спеціаліст відділу зв’язків з громадськістю міської ради Назар Радченко, головний спеціаліст відділу комунікацій з громадськістю та у справах релігій і національностей ОДА Василь Гайдук, а також журналісти, студенти.

Усі напрацювання та висловлювання учасників круглого столу передані експертам МЦПД, які детально їх аналізуватимуть для вироблення конкретних пропозицій та узагальнень.