Прозорість ЖКГ: бути чи не бути?

Великою радістю для усіх стало підписання Президентом України Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». В інтернет- виданнях та соціальних мережах тільки й можна було читати радісні відгуки про руйнування монополії ЖЕКів та можливості, які з’явились для мешканців багатоквартирних будинків.

І справді, Закон дає можливість власникам ефективно та самостійно управляти спільним майном, обирати постачальників послуг та відмовлятися від них у разі неякісного обслуговування.

Що ж при цьому залишається ЖЕКам? В даному варіанті розвитку подій вибір невеликий, і на перший погляд очевидний. Потрібно терміново переформатовувати свою діяльність, ставати ближчими до людей, їх потреб і бажань, і що найосновніше – бути передбачливими у тих послугах, які надаєш, тобто «планування», «прозорість» та «підзвітність» мають стати основним кредом діяльності обслуговуючих організацій, які хочуть залишитись на ринку.

У розріз цим очевидним речам іде політика міської влади. Іноді здається, що реформа житлово-комунального господарства завмерла і перейшла в режим «очікування». Єдині зміни, яких вдалось громадськості досягнути за останній час у роботі ЖЕКів ідуть поруч із прийняттям рішення «Про інформування споживачів про витрати на виконання робіт з утримання будинку».

«Завдяки ініціативі члена виконкому, Богдана Климука, з липня 2015 року на офіційному сайті Луцької міської ради житлово-комунальні підприємства розміщуватимуть інформацію про результати побудинкового обліку надходження коштів від мешканців як плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій,а також фактичних витрат на оплату виконаних робіт».

Звичайно, що проблеми не закінчуються лише неефективною діяльністю житлово-комунальних підприємств. Закон дозволяє самостійно обирати постачальників послуг або ж відмовлятись від них у разі неякісного обслуговування.

Добровільність вибору мешканцями надавача житлово-комунальних послуг не сприяє підвищенню їх активності у цій справі. Механізми змін звичних форм «я плачу туди, незнаю куди, за те, незнаю яке» існували і раніше. Візьмемо для прикладу об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Саме луцькі ОСББ і їх діяльність є прикладом для наслідування у багатьох містах України, але чомусь лише 10% житлового фонду міста скористалось правом і можливістю самостійно утримувати своє спільне майно. Або ж створивши орган самоорганізації населення, в формі, для прикладу, будинкового комітету, мешканці отримують можливість контролювати якість та кількість надання житлово-комунальних послуг і платити лише за те, що отримали.

Пасивність мешканців породжує пасивність міської влади та депутатів. І тоді про зміни доводиться тільки мріяти.

Впродовж декількох місяців робоча група проекту «Забезпечення прозорості та нового рівня взаємодії і відкритості у відносинах між споживачами та надавачами житлово-комунальних послуг», що фінансується Міжнародним фондом «Відродження» працює над створенням локальних нормативних актів, що забезпечуватимуть ефективну та відкриту діяльність житлово-комунальних підприємств у м. Луцьку.

Наразі напрацьовано новий проект рішення, що лобіюватиметься на наступному засіданні виконавчого комітету у Луцькій міській раді, а саме «Про інформування споживачів про плани проведення поточних та капітальних ремонтів житлового фонду м. Луцька». Чи буде він підтриманий покаже час. Проте ясним залишається одне - система роботи житлово-комунальних підприємств міста потребує кардинальних і рішучих змін.