До двох парків культури та відпочинку ім.Лесі Українки та 900-річчя м.Луцька додають клопоту місцевим господарникам сквери та скверики, яких все ніяк не віддадуть у руки бізнесменів для забудови. А трава робить свою “зелену” справу, неоднозначно натякаючи на сприятливі умови запастися вигоном для пасовища молочнодійних тварин.
Так уже повелось, що обіцянки-цяцянки щодо облаштування скверів та парків міста даються тоді, коли йде мова про надання парківських земель під будівництво бізнесових об”єктів. А ось коли замість земельки отримують відмову, то й відразу забувають про благоустрій. Мова навіть не йде про алеї з твердим покриттям, лавочки чи ліхтарі а про елементарне косіння трави, серед якої добре водяться вовки та всіляка звірина, що лякає не тільки дітей а й доросле населення.
Вже й ніби є в арсеналі професійних косарів мотокоси, вже й ніби зарплата для тих косарів виділена, а трава все росте та й росте. Мабуть чекають максимального росту для косовиці на сіно для зимівлі великої і малої рогатої худоби. Казав прем”єр-міністр Микола Азаров, що кожен громадянин має подбати за власну продовольчу програму лопатою та сапкою, а ось лучанам пропонують мабуть подбати і про молочні та м”ясні продукти. Випас для худоби є, сіна не бракуватиме, ось тільки балкони та лоджії малуваті, доведеться нову породу міні-корів виводити із максі-надоями.
Скверик за луцьким РАЦСом не так давно, як і на 40-А кварталі був предметом боротьби забудовників і мирного населення. Тепер він вже нікому, крім відпочиваючих непотрібний. Густа травиця манить до себе звірину і відлякує людей. Може пора запустити в парки та сквери стадо голодних травоїдних тварин? Вони без зарплати та бензину для мотокіс виконають поставлене перед ними зхавдання.