10-річний хлопчик став жертвою підлітків

Десятирічний Н. – хлопець, котрий добре навчається в школі, має добре розвинене логічне мислення та нормальний рівень психічного розвитку, також займається танцями. У вільний від навчання та занять час хлопець захопився їздою на роликах, і йому до вподоби стало кататись роледромі.

Одного січневого дня 2015 року, під час катання на роликах, іншій неповнолітній підлаштував ситуацію, у якій Н. нібито наїхав на нього в ході катання і останній впав та вдарився. Тоді Н. ще не здогадувався, що цей інцидент став початком підступного замислу неповнолітніх вимагачів пожитися майном його сім’ї.

Після завершення катання на роликах, до Н. підійшли двоє старших за нього хлопців, серед яких був той, на якого нібито наїхав Н., (як на сьогодні відомо малолітні лучани І. та О.), і О. почав висувати претензії у зв’язку з інцидентом на катку, та зажадав за те матеріальної компенсації. При цьому О. пригрозив Н., що у разі, якщо той не заплатить кошти, йому буде заподіяна шкода, яку останній сприйняв як фізичну розправу.

Тоді Н., боячись бути скривдженим агресивними підлітками, виніс із дому та передав О. 300 доларів США. Однак останній, взявши кошти, повідомив, що їх мало за компенсацію шкоди, заподіяної його другові на роледромі, і зажадав від Н. ще коштів, висловивши в його адресу погрози настання проблем у разі не проведення розрахунку.

І тоді дитина почала усвідомлювати, що потрапляє в кабальну залежність від малолітніх рекетирів. Боячись бути покараним та відштовхнутим батьками за те, що дав слабинку та без їх відому виніс з дому 300 доларів, усвідомлюючи, що може бути скривдженим, якщо ще «не заплатить за шкоду», та в силу свого дитячого віку не знайшов іншого виходу, та продовжив «відкупатися».

Надалі Н. виніс із дому решту коштів, які були в домашній схованці, а саме 2700 доларів США, які в декілька етапів також віддав О., щоб той не застосовував до нього фізичного насильства. Крім того, на вимогу малолітніх рекетирів, Н. передав їм 6 одиниць золотих виробів.

І лише після того, як Н. повідомив своїм кривдникам, що віддав усі кошти та золото, і що в нього більше нічого немає, останні вирішили задовольнитись чималою сумою поживи, і відповіли, що цього буде досить, і що більше до нього не будуть висувати претензії. Дійсно, надалі вимоги щодо сплати коштів та передачі золотих виробів припинились, і для Н. описаний кошмар почав здаватись таким, що минув.

Хлопець сховав у своїй дитячій пам’яті пережите емоційне потрясіння та продовжив жити своїм життям, нікому не розповідаючи, що став жертвою вимагачів. Однак, вже не відвідував роледром, підсвідомо побоюючись повторення ситуації.

Та все таємне стає явним, і голку в копиці сіна не сховаєш. В липні, коли Н. перебував у дитячому таборі на відпочинку, його батьки довідались про зникнення заощаджень та золотих прикрас, і перша підозра впала на сина. Н. розповідає, що дзвінок матері з питанням про зникнення грошей став для нього, як грім серед ясного неба, і тоді він зрозумів, що доведеться розповісти усю правду.

Не дивлячись на те, що було надзвичайно страшно та соромно, Н. розповів батьками та бабусі (фактичній власниці коштів та золота) про те, як його примусили винести з дому вказані цінності. Тоді батьки звернулись в міліцію із заявою, щоб правоохоронці встановили осіб, яким син передав гроші та прикраси, і допомогли повернути матеріальні цінності.

Однак при розгляді заяви правоохоронці зрозуміли, що довести вимагання у Н. коштів не так просто, і це потребуватиме тривалої кропіткої роботи, проведення безлічі допитів та психологічних досліджень особистостей неповнолітніх для перевірки правдивості їх свідчень, та вирішили не перейматись цим питанням. Міліціонери тоді навіть не розпочали кримінальне провадження, вмовивши батьків написати відмову від поданої заяви.

На фоні пережитого стресу з боку кривдників та факту, що рідні довідались про зникнення кругленької суми грошей та коштовностей, Н. став емоційно відчуженим, впав в депресію та замкнувся у собі.

При обстеженні Н. кандидатом психологічних наук, керівником Психологічного консультативного центру СНУ імені Лесі Українки та практикуючим психотерапевтом Мушкевич М.І. остання відмітила, що внаслідок вищеописаної ситуації із вимаганням золота та грошей дитина почала відчувати себе небезпечно, незручно, обмеженою та скутою реальністю, у неї відбулось заниження самооцінки та психологічний регрес.

І лише після довготривалої посиленої психологічної терапії дитина почала приходити до себе, і детально розповіла батькам подробиці вимагання.

Проконсультувавшись у фахівців юридично-консалтингової компанії «Челіза», батьки Н. зрозуміли, що з правової точки зору їхній син став жертвою тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 189 КК України – вимагання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років). Про це повідомляє повідомляє інформаційне агенство "Волинські новини"