У Луцьку депутати хотіли допомогти освіті. Але поміч виявилася лише на словах

Згідно з бюджетом Луцька на 2012, місту на галузь освіти не вистачає понад 29 мільйонів гривень. Обранці луцької громади 26 січня вирішили вкотре поговорити про те, що ж робити з цією ситуацією.

Ініціатором питання про освіту був член політичної сили «Фронт Змін» Павло Данильчук. Він розповів про те, що освітяни звинувачують депутатів в тому, що прийняли бюджет, де не вистачає коштів. За його словами, зараз відбуватимуться скорочення, вчителів посилають у відпустки за власний рахунок, а так бути не може.

Начальник управління освіти Луцької міської ради Олег Гребенюк розповів депутатам про проблеми в очолюваній ним галузі, зокрема, що на оплату працю та енергоносії не вистачає понад 29 мільйонів гривень, тобто фінансування всього вистачає на десять місяців. Він додав, що вишукати лише внутрішні ресурси – неможливо, а тому зауважив, що сподівається й на підтримку влади. Проте депутати вирішили зробити винним у цій ситуації самого очільника освітян.

Вони поцікавились, яким чином навчальні заклади повинні економити свої кошти, мовляв, не можна звільняти людей. Гребенюк запевнив, що вчителів звільняти ніхто не буде, адже навантаження залежить від кількості людей у школі. Інше питання – техпрацівники та обслуговуючий персонал, проте він зауважив, що головне - зберегти працівників, адже кошти можуть і надійти пізніше.

Свободівець Юрій Вега зауважив, що, може, слід почати зі скорочення самого управління, тобто його реорганізації. Очільник освітян пояснив, що там і так було проведено скорочення ставок, зокрема бухгалтерів. Позафракційний Андрій Калахан поцікавився, чому в освіті твориться такий бардак у тендерах на закупівлю продуктів харчування та тепла: мовляв, може, там варто шукати кошти.

На це Гребенюк зауважив, що, згідно із законодавством, управління не може купувати продукти в когось, хто не подав заявки на тендери, а тому й виникають питання щодо завищеної вартості продуктів. Він запевнив, що зараз з цією сферою розбираються, але це складно, адже у штаті управління немає юридичної служби.

Голова фракції «Свобода» Святослав Боруцький запропонував повернутись «до наших мільйонів». Він зауважив, що необхідно звернутись «наверх», аби підняти це питання на всеукраїнському рівні. Проте Олег Гребенюк зауважив, що він не має для цього повноважень, а тому запропонував зробити це від імені депутатів ЛМР.

Біло-сердечний Аскольд Пекарський взагалі висловив ідею нічого не робити, а жити за цими коштами десять місяців, а тоді хай уряд розбирається: якщо не спроможний знайти кошти, то хай іде у відставку. Однак Гребенюк сказав, що робити цього не можна, адже може повторитись ситуація 90-х років, коли освітяни масово страйкували.

Фронтзмінівець Олександр Плісецький поцікавився, чи правда, що у садочках хочуть скоротити логопедів. Очільник освітян зауважив, що це дійсно так, адже логопеди – це додаткові ставки, а не обов’язкові. Окрім того, він розповів, що будуть звільнені й викладачі ВНЗ, які мали години у школах. Тобто вони працюватимуть лише у вишах. Також Гребенюк зауважив, що примусово відправляти в відпустки нікого не будуть, адже це – незаконно.

Цілу годину обранці ставили питання начальнику управління освіти, а далі перейшли до обговорення. Під час нього майже нічого нового не прозвучало, проте неодноразово згадували Президента України та уряд, навіть цитували прем’єра Миколу Азарова, який казав, що тільки сліпий не бачить покращення життя. На другій годині розгляду питань біло-сердечний депутат Андрій Осіпов запропонував перейти від демагогії до конкретних дій. Він запропонував відновити роботу тимчасової комісії, на якій і вирішити, де можна знайти кошти. До того ж комісія має підготувати звернення до уряду. А позафракційний Богдан Шиба зацитував закони України, де йдеться про формування бюджету.

Член фракції «Європейська партія» Анатолій Бірюков зауважив, що він впевнений у тому, на початку червня, а може, й раніше, держава дофінансує галузь, а тому розмови – зайві. Він сказав, що треба й роботу ради оптимізовувати, адже немає сенсу два дні сидіти й балакати ні про що. Він навіть вимкнув світло в сесійному залі, щоб економити.

Фронтовик Микола Дендіберін запропонував не шукати винних у ситуації, що склалась, а шукати причини у собі. Член фракції «Партія регіонів» Ірина Комлик спробувала стати на захист уряду та попросила не розводити демагогії і політики.
Слово надали й голові профспілки луцьких освітян Галині Василенко, яка розповіла про те, що зараз дуже складана ситуація. Вона пояснила, що жорстка економія – не вихід, адже за цим криється доля вчителів, дітей і батьків. Вона зауважила, що хоч би як важко було, але треба зробити так, щоб нас не розпинали на цих трибунах. «Я не підтримую цих заходів, але я розумію чиновника, який у відповіді за цей напрямок», - зауважила вона.  Василенко попросила об’єднатись всім разом і надіслати звернення до уряду.

Проте, як виявилось, від органів виконавчої влади такий лист вже був направлений, його навіть показав депутатам Луцький міський голова Микола Романюк. Побалакавши майже дві години, обранці перейшли до внесення змін до проектів рішень. Детально зупинилися на ідеї Осіпова про роботу тимчасової комісії, була висловлена думка про те, що нце робити не доцільно, адже є профільна комісія, щоправда – розширена. Однак, все ж рішення прийняли. Щоправда, Луцький міський голова Микола Романюк запропонував на голову комісії кандидатуру Анатолія Пархом’юка (адже він очолює профільну комісію) замість Андрія Осіпова. Проте ця ідея не сподобалась депутатам. І тому керуватиме роботою своїх колег у тимчасовій комісії все ж Осіпов, а до її складу входять 14 обранців.

Андрій Калахан запропонував доручити першому заступнику Луцького міського голови Святославу Кравчуку підготувати текст звернення до уряду  та винести відповідний проект рішення на сесію міської ради. Микола Романюк нагадав, що такий лист вже надісланий, мовляв, що нового ми напишемо. «Це лист від органів виконавчої влади, а ми хочемо від депутатів Луцької міської ради», - пояснив депутат свою позицію. Цю ідею обранці підтримали.

Тож у Луцькраді депутати і далі працюватимуть над питанням про пошуки шляхів дофінансування освіти.