Вбиті можливості. Як країна втрачає мільярди доларів

«Зараз правильний час і місце для інвестування в Україну», – підбадьорював представників американського бізнесу Петро Порошенко під час візиту в США 19 вересня, - про це пише видання UA1.

Мотивацією служили аргументи про розпочату в Україні активну боротьбу з корупцією та про наведення порядку в судовій системі. Як успішний приклад президент навів американську компанію Bunge, що запускає на українських просторах промисловий вантажний комплекс.

Потенційні інвестори на зустрічі з Порошенком в Нью-Йорку кивали головами і щось позначали у своїх блокнотах. Але від будь-яких коментарів утримувалися.

Можливо, свою роль відіграло те, що президент навів не дуже вдалий приклад американо-українського співробітництва: два місяці тому представники Bunge-Україна заявили про неодноразові спроби рейдерського захоплення їхніх активів у вигляді елеваторів у Вінницькій області потужністю 80 тис. тонн.

Захопити виробництво намагалися за вже класичною в Україні схемою рейдерства: держреєстратор Мін'юсту створив у електронному реєстрі підприємств дублікат файлу, в якому вказав інших власників елеваторів.

І тільки безпосереднє втручання посла США в цей скандал дозволило американській компанії відстояти свої права і захистити інвестиції. Зрозуміло, історія ця не стала секретом для інших зарубіжних інвесторів, в тому числі й американських.

А можливо, скепсис нью-йоркських бізнесменів пояснюється найсвіжішою й не дуже обнадійливою статистичною інформацією з України від інвесторів, які ризикнули вкласти гроші в український бізнес. А інформації своїх колег вони довіряють більше, ніж обіцянкам Порошенка.

Основними бар'єрами для іноземних інвесторів в Україні були й залишаються корупція на всіх рівнях влади і занадто слабка судова система.

Щорічно в ході опитування 117 ключових іноземних інвесторів діляться своїми спостереженнями та очікуваннями від ведення бізнесу в Україні. Ці дані публікує українська Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА). І саме надані нею цифри й висновки стають одним з ключових факторів, які впливають на рішення іноземців відкривати чи розвивати тут свій бізнес.

Черговий такий звіт «Економічні настрої-2017» став не зовсім депресивним, але все ж далеким від райдужних перспектив і очікувань. Так, 46% керівників іноземних компаній не планують нових інвестиційних проектів на 2017 рік. Крім того, 48% не збираються наймати нових співробітників, а 9% мають намір скорочувати персонал.

Водночас виявилося, що лякають інвесторів зовсім не бойові дії на сході, як це можна було б припустити. Основні перешкоди нормальному веденню бізнесу вони бачать у високому рівні корупції та несправедливих судах.

Корупційний застій

Корупція стала найголовнішою перешкодою для інвестування з боку представників зарубіжного бізнесу. За даними ЄБА, 27% опитаних вважають боротьбу з корупцією першочерговим завданням української влади. Причому це завдання фігурує першим номером в результатах опитування вже кілька років поспіль.

«Дослідження показало, що основними бар'єрами для іноземних інвесторів в Україні були й залишаються корупція на всіх рівнях влади та занадто слабка судова система, – констатує виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко. – Попри спроби з боку влади поліпшити ситуацію шляхом створення відповідного антикорупційного відомства або за допомогою впровадження нової системи проведення державних закупівель, бізнес так і не відчув радикальних і видимих змін в цьому напрямку».

Це підтверджують і статистичні дані інвесткомпанії DragonCapital. За інформацією її представників, іноземні інвестори переконані, що вкладати гроші в Україну не дозволяє саме широкомасштабна корупція.

Не додає оптимізму й відсутність довіри до судової системи. Причому про це говорять й ті, хто вже інвестував, й ті, хто так і не наважився цього зробити.

«Корупція – це не лише погано, це ще й дорого нам обходиться, – погоджується директор з досліджень Центру економічних стратегій (ЦЕС) Андрій Бойцун. – Ми бігаємо за траншами, хоча наш внутрішній резерв набагато більший».

Як приклад він наводить економічні розрахунки співробітників ЦЕС. Зараз Україна займає 130 місце за рівнем корупції в рейтингу Transparency International. Сусідня Польща – на 30-му місці. Так ось, якби рівень корупції у нас був хоча б таким, як в Польщі, інвестиції збільшилися б на 74% (у грошовому вираженні – на $ 2,2 млрд).

Однак цього не відбувається через чітко окреслені пропорції: чим вищий рівень корупції, тим менше інвестицій. Понад те, якість таких грошових вкладень залишає бажати кращого.

«У країнах з високим рівнем корупції вищий обсяг державних інвестицій – так легше красти, – пояснює Бойцун. – І ставку роблять в основному не на підтримку на гідному рівні вже діючих інвестиційних проектів, а на відкриття нових. Адже завжди більш ефектно розрізати стрічку на відкритті чогось там, ніж відремонтувати дорогу чи міст. А це призводить до того, що багато проектів залишаються незавершеними».

«Без інвестицій зростання економіки не буде – це правило діє у всіх країнах світу, винятків немає», – стверджує гендиректор Dragon Capital Томаш Фіала.

Як приклад він наводить все ту ж Польщу: за 25 років поляки залучили прямих іноземних інвестицій на суму близько $200 млрд. В Україну за той же період надійшло $62 млрд. І тепер ВВП Польщі становить близько $600 млрд на рік, а ВВП України – $90 млрд . При цьому обидві країни свого часу стартували приблизно з однакових економічних позицій.

В Україні від сплати податків ухиляються 62% підприємців. Середній розмір хабара складає 1,76% річного доходу підприємства.

Висновки Фіали підтверджує і Борис Ложкін, екс-глава Адміністрації президента, а нині секретар новоствореної Національної інвестиційної ради України, яка має відшукати тих, хто захоче вкласти гроші в нашу країну.

«Нам потрібно протягом найближчих трьох років 20 мільярдів доларів інвестицій, це 6-7 мільярдів на рік, – озвучив він на київському саміті YES мету свого відомства. – Це звучить фантастично. Але якщо придивитися, то ми побачимо, що існує великий інвестиційний потенціал у різних українських областях: енергетика, інфраструктура, агросектор».

На думку експертів, фантастикою ці цифри й залишаться, якщо в уряді не прислухаються до рекомендацій самих інвесторів. За результатами опитування першими сигналами про те, що в Україну можна вкладати гроші, стане повний перезапуск судової системи та притягнення до відповідальності високопоставлених корумпованих чиновників і суддів.

«Довіра до судів дуже низька, вони повністю корумповані, ніхто не сподівається на справедливе рішення справ», – констатує Фіала.

«Це те, що ми досі не змогли зробити, – підтверджує виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин. – Те, чого від нас очікували, – посадити топ-корупціонерів. Кілька втекло, але в основному ми не зрушили з місця».

Він вважає, що для зміни ситуації необхідно терміново формувати антикорупційні суди, а також створити умови, за яких бізнес зможе працювати без хабарів.

Сьогодні, за даними ЦЕС, в Україні від сплати податків ухиляються 62% підприємців. За хабар це роблять 47% опитаних, середній розмір хабара складає 1,76% річного доходу підприємства.

Окрім того, економісти переконані, що слід звернути увагу й на потенціал внутрішнього інвестора – простих українців. Зараз вони не довіряють ані державі, ані її фінансовим інститутам. Їхні гроші не працюють на економіку.

Водночас, за даними Нацбанку, лише у першому півріччі 2016 року українці, що працюють за кордоном, перевели в країну $1,2 млрд – більше, ніж транш МВФ, на який країна чекала рік.

Корупція дорого нам обходиться – ми бігаємо за траншами, хоча наш внутрішній резерв набагато більший.

Міф про Україну, як про вкрай бідну країну, здатне розвіяти елементарне виконання законів і контроль над держпідприємствами. Навіть побіжний аналіз деяких цифр показує – країна багата, але всі ці багатства йдуть в тінь через корупцію.

Наприклад, за підрахунками генпрокурора Юрія Луценка, лише в зоні незаконного видобутку бурштину щодня обертається щонайменше $ 800 тис. готівки. У рік це понад 240 млн гривень, які йдуть в тінь.

Ще один яскравий приклад – держпідприємство «Укргазвидобування». Новий менеджмент підприємства підрахував, що тільки на держзакупівлі перевитрата грошей становила до 2 млрд гривень на рік – стільки ж в бюджеті країни закладено на виплати академічних стипендій у наступному році.

Поки ж, за словами Бойцуна із ЦЕК, ситуація виглядає так: «Держслужбовці зацікавлені в отриманні хабарів – звідси політична нестабільність і бюрократизація, що своєю чергою знижує якість управління і контроль над держінститутами та впливає на зростання тіньової економіки. Від корупції ми стаємо реально біднішими».