(Не)бідні депутати: чи потрібна волинським нардепам більша зарплата

Голосуючи за проект держбюджету у першому читанні 20 жовтня, народні депутати фактично підтримали підняття собі зарплат до 36 250 гривень, тобто 25 мінімальних зарплат (1450 гривень). А вже з 1 грудня зарплати можуть зрости ще, оскільки мінімальну зарплату піднімають до 1600 гривень, - повідомляє ВолиньPost.

Цікаво, що більшість нардепів (зокрема і волинських) не опрацювали повністю проект держбюджету, тому під час голосування не знали, що підтримують в останній момент внесену норму щодо зарплат (яку підтримали усі 6 волинських народних обранців). У цьому, приміром, ВолиньPost зізналися нардепи Ігор Лапін та Ігор Гузь.

А лідер фракції "Народного фронту" Максим Бурбак (куди входять згадані депутати) вже заявив, що ініціюватиме скасування зростання зарплат.

"Гроші, що передбачалися на підняття зарплат депутатам, слід направити на підвищення зарплат військовослужбовцям та переатестованим поліціянтам... Думаю, що після громадського обговорення цього питання той проект бюджету, який ми вчора схвалили, тобто висновок Бюджетного комітету, і направили на доопрацювання до другого читання, буде суттєво підкорегований", - цитує його прес-служба партії.

Ігор Гузь та Ігор Лапін кажуть, що не знали про такий пункт у проекті бюджету

Схожа позиція і в нардепа від партії "Українське об'єднання патріотів "УКРОП" Ірини Констакевич.

"Постанова, в якій одним із пунктів зазначалося про збільшення зарплат для депутатів, була несподіванкою для більшої частини парламентської зали... Я про це довідалася о 16.00, коли отримала документи на друге засідання. Моє ставлення? Я проти того, щоб збільшувати зарплати депутатам, коли більшість людей і зокрема, мого виборчого округу має в рази меншу зарплатню. І хоча я чула сьогодні палкі дискусії в сесійній залі, що частина депутатів дійсно багато працює і заслуговує на таку зарплатню, хтось апелював до того, що міністерські перевищують 100 тис. грн. Багато різних думок звучало. Мене інше цікавить, чому разом з питанням про бюджет поставили і питання про зарплати депутатам. Очевидно, це спосіб переключити увагу з бюджету та депутатські зарплати. Спрацював своєрідний "громовідвід", ми говоримо про щось інше (навіть якщо зарплати і не збиралися збільшувати, то треба було це придумати)", - розповіла Констанкевич.

Проте порівнбвати зарплату народних депутатів від Волині було б коректніше із середньою зарплатою у нашій області. За інформацією управління статистики у Волинській області, середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників області у січні–серпні 2016 року становила 3864 гривень. Тобто нова зарплата може перевищуваии середню по Волині у 9,4 раза.

Під час останнього підвищення зарплат розпорядженням тоді ще спікер Володимир Гройсман підняв зарплату нардепам із 6500 до 17650 гривень без податків ("на руки" нардепи отримують приблизно 14 тисяч), тобто нині нардепи заробляють приблизно в 4,6 раза більше за офіційну зарплату середньостатистичного волинянина. Реальне співвідношення у цьому випаду провести складно, адже значна частина економіки України в тіні.

Інфографіка видання «Слово і Діло»

Наприклад, у сусідній Польщі, на яку орієнтується суттєва частина волинян та уряд України у проведенні (чи імітації - хто як вважає) реформ, депутати Сейму, за даними сайту cityam.com, заробляють приблизно 2327 євро на місяць, тобто станом на 22 жовтня 2016-го 65621 гривню. За даними польського головного управління статистики, у першому кварталі 2016-го середня зарплата становила 4181,49 злотого, тобто 27260 гривень станом на 22 жовтня. Отож у Польщі зарплати нардепів приблизно у 2,4 рази більші за середню по країні.

Серед пострадянських країн депутати Болгарії з коефіцієнтом 3,5 до середньої зарплати, Естонії – 4, Литви – 4,3, Латвії – 3,3.
Проте підвищення зарплат таки було свідомо внесене у проект бюджету на 2017 рік. І для цього прихильники такого рішення мають своє обгрунтування. "Низькі зарплати – це корупційний шлях. Це нечесно і неправильно", - цитує "Новоє время" голову ВРУ Андрія Парубія під час засідання регламентного комітету Ради.
Прихильники підвищення зарплат акцентують увагу на тому, що представницькі витрати, життя у Києві та необхідність їздити в округи (для мажоритарників) роблять суму у 14 тисяч гривень на руки не такою вже й великою. Хоча треба відзначити, що "некиївські" нардепи можуть жити у готелі "Київ" чи отримувати компенсацію за житло. Також їм надаються безкоштовні квоти у ЗМІ. Наприклад, для волинського мажоритарника передбачені 20 хвилин щомісяця на телеканалі "Нова Волинь".
Не враховує зарплата нардепа схильності виборців іти до нього за матеріальною допомогою. За даними прес-служби нардепа Ігоря Гузя, матеріальна допомога на лікування – це 46 % звернень до нього. Схожа ситуацію і в інших депутатів.
Таке становище можна пояснити тим, що значна частина виборців сприймає нардепів як грошових мішків, які нібито "постійно крадуть" і просто зобов'язані "поділитися" частиною із тими, хто за них голосував. З іншого боку, політичні сили, у яких є ресурси для перемоги мажоритарників на виборах, часто мають гроші і на матеріальну підтримку їх після виборів, тобто матеріальну підтримку та ресурси на додатковий PR.
Так, на Волині Сергій Мартиняк (Європейський вектор), Степан Івахів (Патріот Волині) та Ігор Гузь (Прибужжя) мають благодійні фонди, а Ірина Констанкевич може розраховувати на підтримку фонду Ігоря Палиці "Тільки разом". Тому в них є можливість так чи інакше сприяти матеріальній підтримці виборців, що тільки посилює сприйняття як "грошових мішків".
"Якщо брати останній період, останні кілька років, не буду лукавити: є люди, частину я можу назвати, частину не можу з ряду причин, які мені допомагають вести мою політичну діяльність. Це люди, які є в Києві, це люди, які є в Луцьку. Це зараз багато людей, які є в окрузі... Бізнесмени розуміють, що я гроші, які вони виділяють, не кладу в кишеню, не витрачу на себе, а зокрема забезпечую фінансування фонду “Прибужжя”, - розповідає Ігор Гузь.
Проте існування в системі, в якій нардеп значну частину часу шукає ресурси чи дбає по власний (формально записаний на інших осіб) бізнес, не сприяють виконанню основних функцій, за якими їх обирали у Верховну Раду, тобто законодавчої. Якщо серед топових мажоритарників за показниками роботи в окрузі від Волині є Ігор Гузь, у рейтингу найпродуктивніших законодавців волиняни не на високих позиціях.
Ймовірно, до другого читання в проекті держбюджету на 2017-й рік норми про збільшення зарплат вже не буде. Проте дискусію про "бідних" чи "багатих" чиновників та депутатів це не припинить.
І у ній завжди будуть табори прихильників наближеності доходів лідерів до доходів "народу" і їхні противники, які вважають, що "бідні посадовці обходяться нам занадто дорого" через корупційні ризики.

Антон БУГАЙЧУК