У Луцьку міркували над тим, як зробити громадські слухання максимально прозорими

Процес проведення громадських слухань у Луцьку хочуть зробити простим та прозорим.

Про те, як це втілити це у життя, говорили у коворкінг-центрі «Репортер», - повідомляє Волинський інформаційний портал.

Зокрема, організатори заходу, Волинський ресурсний центр розвитку місцевої демократії, розпочали зустріч із того, що розповіли про передумови сьогоднішнього дійства. Так, представниця центру Ірина Гайдучик наголосила на тому, що ще влітку цього року створили робочу групу, до якої увійшли депутати міської ради та громадські активісти, які зголосилися спільно працювати над розробкою та вдосконаленням інструментів місцевої демократії. Отож, першим та основним кроком спільної роботи став проект Положення про громадські слухання та проект внесення змін до статті 27 Статуту міста Луцька про громадські слухання.

Тож сьогоднішній круглий стіл спрямований на те, аби обговорити запропоновані механізми та інструменти «громадських слухань» у Луцьку.

Ірина Гайдучик запрезентувала присутнім початковий варіант внесення змін до Положення, однак, відразу наголосила, що обговорення лише починається і не завершиться круглим столом, тому, якщо у когось виникатимуть конструктивні пропозиції чи поради, їх обов’язково візьмуть до уваги.

«Загалом ми розробили кілька змін до статті 27 Статуту. Перш за все, у чинній редакції суб’єктом ініціювання проведення громадських слухань виступають міський голова, міська рада, виконавчий комітет міської ради та, власне, сама міська громада. Ми ж хочемо розширити число тих, хто може ініціювати проведення громадських слухань. Окрім вже зазначених, на нашу думку, до їх числа повинні належати і постійні депутатські комісії, і органи самоорганізації населення, й ОСББ та громадські об’єднання», – сказала Ірина Гайдук.

Окремо вона зупинилася і на деяких інших пунктах, до яких планують внести зміни. Так, до прикладу, розробники Положення пропонують види громадських слухань поділити на загальноміські (у межах території усього міста) та локальні (у межах мікрорайону, кварталу, вулиці чи групи житлових будинків). Абсолютно новим у змінах є принцип мовчазної згоди, який надає суб’єкту ініціювання право провести громадське слухання без отримання дозволу міського голови. Цей принцип застосовуватимуть у тих випадках, коли ініціатор слухань повністю виконав усі необхідні процедури, однак не отримав у встановлені строки відповідного розпорядження від міського голови.

Наголосила доповідач і на тому, що процес громадських слухань має стати максимально прозорим.

Опісля свою позицію щодо запропонованих змін мали змогу висловити учасники круглого столу.

Зокрема, громадський діяч та активіст «Народного контролю», а заразом і член робочої групи Михайло Шелеп наголосив, що запропоновані зміни допоможуть лучанам, перш за все, зрозуміти сутність громадських слухань та налагодити співпрацю між населенням і держчиновниками.

«Сьогодні для внесення змін у чинну редакцію Статуту міста Луцька про громадські слухання ми залучили представників різних політичних партій, щоб максимально забезпечити прийняття цих змін, можливо, навіть і на листопадовій сесії міської ради», – зауважив Шелеп.

Тоді свою позицію висловив присутній на обговоренні екс-мер Луцька Богдан Шиба. Чиновник, зокрема, зосередив увагу на юридичних тонкощах запропонованого документа. Так, до слова, Шиба зауважив, що у питанні про можливих учасників громадських слухань не варто обмежуватися тільки тими лучанами, які мають реєстрацію. Адже «часто багато хто із містян живе тут по сорок років, має внуків тут, але досі не приписані. То чому такі люди не можуть висловлювати свої думки під час подібних слухань».

На це організатори запевнили, що врахують зауваження. До того ж, обговорення триватимуть і надалі. Тож цілком можливо внести зміни і згодом.