Лучани їздять у тролейбусах, яким понад 40 років

Тролейбуси ЗіУ-682 (ЗіУ-9) стали третім по рахунку видом пасажирського рухомого складу, що експлуатувався і продовжує свою роботу у Луцьку

Це одна із наймасовіших моделей у світі, всього випущено більше 40 тисяч екземплярів різноманітних модифікацій. 

Про це пише спільнота у ВКонтакті  - «Громадський транспорт Луцька»

Випуском цих машин займався Завод імені Урицького (ЗіУ), що знаходиться у місті Енгельс (Саратовська область, РФ). Серійно випускалися з 1972 по 2013 рік. У 2015 році була зроблена остання машина на замовлення міста Нальчик в РФ. 
Перші тролейбуси ЗіУ-9 з’явилися у Луцьку у 1978 році (перша машина отримала бортовий №62 і досі числиться на балансі підприємства). Ними відкривали нову лінію по вулиці Львівській. На відміну від тролейбусів Skoda-9tr, ЗіУ-9 були просторішими, та мали 3-є дверей. Кабіна водія відділена від салону. Конструкція кузова побудована із зварених сталевих профілів. Обладнані реостатно-контакторною системою управління тяговим двигуном. Проте, ЗіУ-9 шумніші через постійно працюючий мотор-генератор. Довжина машини складає 12 метрів, загальна місткість - 125 чол., в т.ч. 30 сидячих місць. 
З 1978 по 1984 в Луцьк поставляли тролейбуси модифікації ЗіУ-682В (фото 1 і 2), які характеризувалися пониженою задньою площадкою, електричним приводом дверей, двигуном ДК-210, потужністю 110 кВт, який на швидкості видавав своєрідний звук. Передні та задні габарити були у формі човників. 
З 1985 року почалися поставки тролейбусів ЗіУ-682В00 (фото 3 і 4), де габарити стали квадратної форми, та змінилося місце їх розташування. Задню площадку підняли на рівень салону. 
У 1989-1990 роках у Луцьк поставлялася модифікація ЗіУ-682В0А (фото 5). Тролейбуси цієї модифікації були обладнані двигуном ДК-213. На відміну від ДК-210, цей тип двигуна не створює характерного завивання через конструктивні особливості. 
У 1991 році прийшли машини ЗіУ-682В0В (фото 6), які вже були обладнані пневматичним приводом відкривання дверей. 
Також у 1991 році почали поставлятися машини нової серії – ЗіУ-682Г00 (фото 7 і 8). На передній частині машин стала розміщуватися решітка повітрозбірника, що одразу вирізняє машини цієї серії від інших. Зазнала змін кабіна водія, зокрема панель з тумблерами була перенесена зліва від водія, а справа залишилися лише тумблери для відкривання дверей. Також сидіння водія стало вищим, змінена конструкція педалей та перегородка кабіни. У салоні по лівій стороні став розміщатися ряд одномісних сидінь до заднього колеса. Найбільшим недоліком цієї серії машин вважається полегшений кузов, який робили задля зменшення собівартості машини, що в свою чергу скорочувало термін експлуатації. Остання машина ЗіУ-682Г00, була отримана у 1994 році, та отримала бортовий номер 192. 
Несподіванкою стала купівля у 2007 році тролейбуса ТролЗа-682Г0М (ТролЗа - нова назва заводу імені Урицького). Він отримав бортовий номер 202 (фото 9 і 10). Характеризується пластиковою передньою частиною, яка ззовні зовсім не схожа на класичний варіант. Тролейбус обладнаний статичним перетворювачем, що робить його тихим під час стоянки. У салоні встановлені високі одинарні сидіння, але на відміну від серії Г00, з лівої сторони є кілька подвійних сидінь. 
За майже 40 років експлуатації тролейбуси ЗіУ-9 стали основним видом пасажирського рухомого складу у Луцьку. Вони вважаються технологічно простими, що дозволяє їх легко обслуговувати. ЗіУ-9 є невибагливі у експлуатації. Легка конструкція кузова, наявність запчастин та ремонтна база дозволяє проводити капітальні ремонти для продовження строку служби, що є необхідним в умовах відсутності поставок нових тролейбусів. На даний момент працюють близько 2-х десятків машин цієї моделі, за кількістю поступаються лише новоприбулим уживаним польським Єльчам. Оскільки за останні 2 роки проведено кілька капітальних ремонтів, можна стверджувати, що ЗіУ-9 ще пару років, як мінімум, пропрацюють на маршрутах Луцька.