Депутати Луцькради посперечалися через релігію і вулиці

У стінах Луцької міської ради відбулося засідання депутатської комісії Луцької міської ради, яка опікується перейменуванням вулиць в обласному центрі Волині. Про інформує «Волинська правда».

Обранці луцької громади сьогодні зібралися через лист від владики Луцького і Волинського Михаїла. Церковник виступає проти перейменування вулиць Орджонікідзе і Уляни Громової. Каже, що діячі іменами, яких депутати хочуть назвати вулиці, не мають відношення до Луцька. Мовляв, митрополит Андрей Шептицький та Йосафат Кунцевич не були православними. У листі кажуть, що греко-католицька церква не була поширена раніше на Волині, як православна. Така зміна назв вулиць не є доцільною. У листі також йдеться про те, що «греко-католицька церква не є історично традиційною на Волині». Кажуть, що краще потурбуватися про пам’ять 37 канонізованих православних волинських святих. Православні церковники із Київського патріархату не хочуть, щоб вулиця Орджонікідзе отримала ім’я Митрополита Шептицького, а вулиця Уляни Громової – Йосафата Кунцевича.

Депутат Сергій Григоренко із фракції ВО «Батьківщина» запропонував не підтримувати ідею Михаїла. Адже знову буде колотнеча. Він додав, що прийняте перейменування вулиць було демократичним рішенням. Хоча звісно, це право церкви висловити свою думку. Проте додав, що перед тим, як депутати прийняли відповідне рішення тривало відкрите обговорення цього питання. Проте через 8 місяців після прийняття рішення з’явився лист Михаїла. Григоренко зауважив, що потрібно взяти лист до уваги із належним вшануванням і не здійснювати перейменування.

А ось секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт зауважив, що страху не буде, якщо прислухатися до думки владики. Каже, що до 24 серпня можливо відбуватиметься ще одне перейменування вулиць, а тоді і розберемося.

Сергій Григоренко сказав, що поки попередні рішення сесії Луцької міської ради не вступлять в сили, інші вулиці не варто чіпати. Каже, що є ще назви вулиць, які не відповідають українській історії, незалежній Україні. Біло-сердечний депутат додав, що вулиці варто перейменовувати після виборчої кампанії. Нагадаємо, що рішення Луцької міської ради про перейменування 27-ми вулиць вступить у силу 1 грудня 2012 року. Обранець луцької громади зауважив, що потрібно напрацювати концепцію перейменування вулиць, попрацювати із науковцями, аби обговорення цього питання не затягнулося.

Депутат від «Нашої України» Анатолій Пархом’юк не повинна діяти як «швидка допомога» чи пожежна команда. Перед перейменуванням вулиць потрібно попрацювати із збором матеріалів та інформації. Обранець луцької громади зауважив, що із великою повагою ставиться до владики, проте запропонував його лист взяти до уваги і можливо дати йому робоче продовження після того як вступить рішення сесії 1 грудня.

Обранець луцької громади від «Фронту змін» Олександр Пиза запропонував присутніх дослухатися до думки фахівців. Краєзнавець Петро Троневич розповів, що потрібно напрацьовувати ймовірні назви для вулиць, а не відразу діяти. Каже, що назви вулиць слід розгрупувати на загальноукраїнські, радянські, волинські, топонімічні тощо. Створити такий собі банк даних готових назв вулиць із поясненнями, підґрунтям. «Тоді не буде проблем», – сказав відомий волинський краєзнавець. Він додав, що на Волині імена тих, хто боровся за українську незалежність 17-20-их років маловідомі.

Також під час комісії пролунали думки про те, що Михаїл може запропонувати альтернативні назви вулиць, приміром, православних святих. А ось заперечувати здобутки із іншої конфесії – зась. «Не можна давати оцінку діям іншої комісії», – звучало під час комісії.

Сергій Григоренко нагадав присутнім, що церква в Україні віддалена від церкви. А Михаїл виступив у цьому листі саме як церковний діяч.

Зауважимо, що ця дискусія породила між депутатами навіть переходи на особисте. Так, дискусія відбулася поміж Григоренком та Шибою. Інші депутати закликали своїх колег висловлюватися по суті. Шиба закликав Григоренка як голову цієї комісії «читати, що написано, а не розказувати фантастики».

Депутат Олександр Пиза зауважив, що прагне на наступне засідання комісії, яка опікується перейменуванням вулиць, підготувати довідку про Йосафа Куцевича. Мовляв, у цьому йому допоможуть конфесійні побратими. Він закликав депутатів не штовхатися лобами на релігійному ґрунті.

Обранець луцької громади Андрій Осіпов наголосив, що не можна відмахуватися від історичних фактів. Проте у різних конфесіях – різний погляд на історію. Мовляв, не треба сперечатися, яка конфесія краща, бо це – безпредметний спір. Осіпов додав, що ця комісія по суті є аматорською і непрофесійною, адже єдине, що дає право обранцям луцької громади перейменовувати вулиці – це їхні депутатські мандати. «Ми не з питань церкви, не з питань історії», – сказав Осіпов. Також він кинув камінь у город біло-сердечного депутата Сергій Григоренка, запропонувавши йому перед прийняттям рішення узгодити все із головою Волинської ОДА Борисом Клімчуком. Нагадаємо, що вчора той самий Григоренко запропонував «розпустити» комісію, яка опікується питанням діставання коштів для луцьких освітян, якою керує Андрій Осіпов. На що Григоренко відповів: «Я ж не починав».

Секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт, який на засіданні комісії сидів поміж ними, вгамовував пристрасті поміж лавами фракції ВО «Батьківщина». Він запропонував довивчити це питання. «Давайте без образ», – сказав він.

А ось колишній «свободівець» Андрій Калахан попросив у своїх колег вибачення. Сказав, що назвати одну із вулиць іменем Йосафана Кунцевича – це була його пропозиція. Мовляв, на той час він не володів відповідною інформацією та даними щодо цієї постаті. Він вибачився, що саме через нього розпочався внутрішньо релігійний конфлікт. «Лучани не мають ображатися одне на одного через релігійні переконання», – сказав він. Андрій Калахан зауважив, що цієї назви вулиці слід позбутися, щоб зняти напругу. Адже Йосафан Кунцевич – неоднозначна постать. Мовляв, вулицю Уляни Громової (таку назву поки що носить ця вулиця до вступу у дію сили рішення Луцької міської ради 1 грудня 2012 року) слід назвати нейтральною назвою або ім’ям іншого історичного діяча. 

Тут депутати загули і почали сперечатися. Екс-мер Луцька, а нині позафракційний депутат Богдан Шиба вдався у спогади і розповів депутатам, які проблеми мала попередня каденція із перейменуванням вулиць. Хоча, каже, проблеми тоді були лише ідеологічного спрямування. «Шарпання» назв вулиць, на думку колишнього градоначальника може породити хвилю, яка може закінчитися скандалом і ганьбою. «Тут потрібно максимальна обережність. Перейменування і корективи до нього слід вносити дуже обдумано».

«Перед виборами цю карту будуть розігрувати наші вороги», – висловив свою думку депутат Олександр Пиза.

У підсумку після годинного обговорення комісія таки спромоглася прийняти рішення. Із 14-ти чоловік 8 вирішили детальніше вивчити це питання, а із подальшим перейменуванням вулиць розбиратися уже у грудні. Також вирішили звернутися до ВНУ імені Лесі Українки (у рамках співпраці із Луцькою міською радою), аби студенти-музейники напрацювали базу із ймовірного перейменування вулиць. Таким чином прохання церковника не було підтримане.

Додамо, що список варіантів перейменування вулиць з’явився у липні 2011 року. А 30 листопада 2011 року Луцька міська рада прийняла рішення із приводу перейменування 27-ми вулиць обласного центру Волині. Як уже йшлося вище, вулиці змінять свою назву із 1 грудня 2012 року, опісля парламентських виборів.

Нагадаємо, що у Луцьку могла з’явитися і вулиця, яка б носила ім’я Юлії Тимошенко, проте Луцький міський голова Микола Романюк ветував це рішення. А пізніше Луцькрада не змогла подолати це вето.