Як малюють луцькі Ван Гоги

До Міжнародного дня захисту людей з інвалідністю вихованці особливої групи мистецької студії «Оле-Арт» підготували виставку своїх робіт. Їх вони презентували під час благодійного заходу в «Адреналін-сіті».

Керівник студії Ольга Грицюк вже 4 роки працює з особливою групою. А почалося все з дітей. «Мені цікаво було, щоб здорові займалися разом із хворими. Коли до мене привели балуваних дітей, які були дуже вимогливі, я думала, як їм пояснити, що треба цінувати. І почала приводити особливих дітей. Хлопчика, який не чує і не говорить, але малює. Вони вчилися контакту, поведінці спілкування, потім допомагали малювати. А зараз уже дружать. Діти, які мають все, не вміють цінувати те, що їм дають.»

Зараз до пані Ольги приходять малювати 8-ро особливих людей. Ті, які бувають постійно і для яких це надзвичайно важливо. Фарби й пензлі – найкращі ліки для душі і тіла, переконана художниця. І це підтверджує результат, досягнутий за 4 роки, що їх провели разом. 

«Ваня спочатку малював травичку, а зараз уже робить великі мазки, - розповіла про одного з вихованців Ольга Грицюк. - І раптом з усього цього розмаїття виринув котик. Ми вирішили, що це котик в осінньому листі.»

Люба працює цяточками. У неї були тільки вони на полотні. «Зате тепер вона - як Ван Гог. Я в шоці. І найголовніше, що поєднання кольорів вона сама вибирає, - зізналася пані Оля. - Ще одна дівчинка – Олена – прийшла нещодавно, але колись вчилася на дизайнера. У неї сталася трагедія, після якої вона тривалий час не займалася. Тільки зараз відновлюється. На її полотні з кольорових плям з’явилася пташка.»

Пані Оля каже, що коли її особливі вихованці не переймаються тим, щоби сподобатися, у них виходить дуже легко і добре. Наприклад, на одній картині з весни виник пасхальний мотив. «Була задана тема: весна. Кольори переважали зелені, жовті, фіолетові. І раптом дивлюся – а там курочка... Композиція утворилася сама собою.» 

Сергій, якого в особливій групі по-доброму називають філософом, зобразив зустріч осені й зими. «Вона схожа на людський хребет, - дивується можливостям своїх підопічних керівник студії. - В них таке в голові, що це взагалі! Мені з ними надзвичайно цікаво, бо вони ростуть. І я це бачу.» 

Малювання допомагає розслабити м’язи і вивільнити внутрішні відчуття. А ще кожна зустріч для них – можливість вийти з дому у світ, поспілкуватися один з одним і навчитися чомусь новому.

Текст Ірини Кунинець, фото Любомира Безручка, а також взяті зі сторінки Ольги Грицюк у мережі Фейсбук