Як заколисуючи дитину, скласти іспит

Сьогоднішню статтю варто було б віднести до рубрики «Луцьк: проблема».  Та враховуючи, що тема стосується студентів – обговоримо її тут.

Мова піде про молодих людей, які, не закінчивши навчання, стали батьками.

Після народження дитини більшість студентів  «не закидають» навчання. Деякі беруть академвідпустку, інші переводяться на заочну форму відвідування вузу: кожен виплутується з ситуації як може. Коли час для здачі іспиту є чітко визначеним і обмеженим, спудеї вимушені приходити з малятами, яких вдома не мають з ким залишити. Звісно, така тенденція частіше прослідковується серед «мамочок». Чоловіки ж рідко приходять на пари з дітьми. Отримавши в подарунок сина чи доньку, мужчини докладають всі сили, аби знайти роботу, щоб забезпечити рідних. Поки голова сім’ї заробляє дитині на памперси, молода матуся з малям на руках бігає на сесію. Проте, проблема полягає в іншому.

Справа в тому, що присутність дитини в університеті – це, свого роду, випробування для мами-студентки. Мало того, що дитя не може всидіти на місці, ще й не всі викладачі схвально до цього ставляться.

Студентка Олена навчається на заочній формі в СНУ.  Нещодавно дівчині довелось взяти  чотирирічну доньку в університет.

*У вас зараз проскочила думка: «Теж мені. Дитину можна лишити на дідуся й бабусю». Проте, молода сім’я живе окремо від батьків, і, за словами Олени, з вихованням донечки їм ніхто не допомагає.

-  Ми ходимо в садочок, але це був вихідний день. Так як заочники навчаються навіть у неділю, довелось брати малу із собою.  Але  це дитина. То «похниче», то голосніше щось скаже, то в туалет під час пари попроситься. Врешті, викладачка не витримала, і зробила мені зауваження. Мовляв, не треба вищий навчальний заклад перетворювати на дитячий садок. Я перепросила і пообіцяла, що такого більше не буде, - розповідає студентка.

Так, після зауваження, Олена разом із донькою покинули аудиторію. Дівчина додає, що серед викладачів є люди, які розуміють молодих матусь. Ця ж ситуація настільки образила студентку, що та краще не піде на пари взагалі, ніж буде вислуховувати «про дитячий садок».

Відомо, що в деяких університетах України, задля уникнення подібних конфліктів, облаштували дитячі кімнати. Все для того, аби студенти могли здавати сесію без зайвих «перешкод». Прийшовши до вишу, молода мама може лишити свою дитину під наглядом кваліфікованої людини.

Чи потрібна така кімната у луцькому виші діляться студентки, які мають дітей:

-  Такий куточок вкрай необхідний. Якби була дитяча кімната, то людина, яка б її утримувала мала б непоганий заробіток, бо студентів з дітками дуже багато. Коли літом дитину можна відвезти до батьків в село, то зимою це не варіант, - ділиться студентка СНУ, мама чотирирічної доньки.
 

-  Така кімната потрібна. По-перше, діти є не тільки в студентів, але й у працівників університету. Не раз траплялось, що викладачі приходили на пари зі своїми дітьми. По-друге, бувало, що я не приїжджала на пари через те, що не було з ким лишити доцю. По-третє, у нас в універі зробили креативний простір(щось схоже на домашню кімнату) , чому не переробити у ньому куточок для дітей? Можна ж знайти тітоньку, яка буде бавитись з тими дітьми. Я  готова їй платити, - роздумує Ірина – мама п’ятирічного сина, навчається на стаціонарі.

-   Я думаю, що дитяча кімната має бути в кожному університеті. Нам завжди «вичитують» за пропуски. Усім байдуже, що вдома є дитина, яку часом немає на кого залишити. Коли візьмеш малого на пари – сердяться, не прийдеш на пари – ще більше зляться. По суті, а що я маю робити? Брати академічну відпустку і втратити рік, щоб потім до тридцяти років вчитися? Ні, це не варіант. Приходиться якось викручуватись. Було б класно, якби зробили маленьку кімнатку для дітей. Я б спокійно собі йшла на пари,знаючи, що мій синочок поруч, у безпеці, - ділиться студентка СНУ Наталія, мама трьохмісячного сина.

Проблема існує давно, і щороку набирає нових обертів. Деякі сказали б, що для її уникнення було б розумно спочатку вивчитись, а лише потім народжувати. Проте, це вже інша тема, для іншого матеріалу. Кажуть, що проблеми виникають для того, щоб їх вирішувати. То може займемось її вирішенням вже сьогодні?

 Текст: Анастасія Качина

При передруці матеріалу є обов’язковим посилання на «http://www.0332.ua/».