"Голодна кутя": як святкували українці?

Напередодні Водохреща - 18 січня за новим стилем - святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір.

Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають за стіл лише, коли вже засяє вечірня зоря. У "меню" пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар, - повідомляють Українські традиції.

Після вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття, 
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці, 
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!

Збереглося коротке, але цікаве оповідання про те, як колись запорожці проганяли кутю в себе на Січі. Його записав етнограф Яків Новицький в році 1876, у селі Кам'янка на Дніпрових порогах, від лоцмана Йосипа Омельченка: «Було, як повечеряють запорожці на голодну кутю, та вийдуть з рушницями проганяти кутю, то піднімуть таку стрілянину, мов наче й справді війна йде. На другий день, на Водосвяття, йдуть, було, до Дніпра і пушки за собою везуть. Як тілько попи начнуть хрест вмачати в воду, то вони й палять з пушок. Ще я добре знаю, як в двадцятих годах в Камянці з пушок кутю проганяли, бо тоді були й попи ще з запорожців».

Коли стемніє, виносять з хати «дідуха», несуть його на вигін або в садок — як де ведеться — і палять: пускають на «теплий дух». Це — символічне палення зими, щоб «покинути кожух» — накликати весну. Як все перегорить і нетривкий солом'яний жар погасне, дівчата розхоплюють попіл з «дідуха» і несуть на город — «щоб огірки родили».

В цей день біля церкви святять воду. Йдучи до церкви по свячену воду, люди квітчають посуд — глечики, пляшки, баньки — «безсмертником» або сухими волошками — «щоб Бог милував від злої напасти».

На західному Поділлі, господиня або старша дочка бере по вечері в миску кілька ложок борошна і на свяченій воді замішує рідке тісто. Цим тістом вона малює хрести на всіх чотирьох стінах хати, в сінях, коморі, стайні та в інших господарських будівлях — «від нечистої сили».

Батько бере полумисок із свяченою водою і кропилом кропить усіх присутніх у хаті, примовляючи: «Дай Боже, і на той рік діждатися». Далі він іде кропити в сінях, у коморі та навколо хати. Молодший син бере в руки три пироги та йде вслід за батьком. Перший пиріг він кусає в сінях, другий — в коморі, а третій — на дворі.

У місцевостях понад Дніпром — із лівого, і з правого боку — існує такий звичай: коли принесуть з церкви свяченої води, господар робить з сухих волошок кропило і кропить свяченою водою спочатку все в хаті, а потім комору, стайню, стодолу — всі господарські будови. За господарем-батьком ходить хтось із дітей — хлопчик чи дівчинка — і носить на тарілці пиріг, а в руці — шматочок крейди. Яке місце батько покропить водою, на тому місці, вслід за ним, син пише крейдою хрест. В хаті хрести пишуться на дверях, вікнах, на столі, скрині на посуді — скрізь. У господарстві кропляться свяченою водою і пишуться хрести не тільки на будівлях, а й на хліборобському знарядді — на плузі, боронах, сівалках, косах, граблях. Кропиться свяченою водою і худоба — корови, воли, вівці, коні. Не кроплять лише свиней та курей.

Що ж до пирога, то як де ведеться: в одній місцевості хлопчина, що пише хрести, після кожного хреста повинен хоч маленьку крихітку відкусити від пирога і з'їсти. В інших — лише обносять пиріг, а після кроплення вся родина сідає за стіл, розподіляє пиріг і з'їдає його, примовляючи: «Дай, Боже, всього доброго нам і дітям нашим».

Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився». Чия ложка вночі «сама перевернеться», той умре.

Кутю, яка залишилася після вечері, виносять курям — «щоб добре плодилися».

Вода, освячена в навечір'ї Богоявлення — «вечірня вода» — вважається святішою, ніж з Водохрещів, і вона «зглидлива на всяке лихо».

Увечері, ще завидна, господиня світить лампу — «щоб кури неслися». В цей день не можна кликати курей голосно, бо як почує зла сусідка і промовить: «Твої кури, мої яйця», кури не будуть нестися.

В ряді західних регіонів України, зокрема, на Галичині «Голодна кутя» святкується як Щедрий Вечір. Знову, як і на Свят-вечір, намощують сіна на стіл під кутю і ставлять «дідуха» на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар віншує:

«Віншую вас з щастям, здоров'ям, з цим Святим Вечером, щоб ми в щасті й здоров'ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Бог назначив вік!»

Перед вечерею батько «клячить» — стає на коліна перед образами і молиться Богові; за ним молиться і вся родина. Помолившись, батько сам сідає до столу і запрошує сідати всіх у хаті присутніх — як це було і на Свят-Вечір.

Дівчата в цей вечір ворожать: збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками — «де пес забреше, туди заміж піду!»

В цей вечір у Галичині діти щедрують. Звичай щедрувати в цей вечір тут дуже своєрідний і дуже неоднаковий. Так, у селі Висова, Сандецького повіту, хлопці років по 10-12 співають під вікном таку щедрівку:

Щедрий вечір, добрий вечір, 
Христу, Христу, Марію!
На престолі стояла, 
Три крижики тримала: 
«А ви, люди, знайте, 
Наше право дайте, 
Наше право — калача, 
Виженемо рогача 
На старий переліг, 
Заб'єм му правий ріг, 
Правим рогом трубити, 
Хвостом, хвостом гонити».

Кожний із щедрівників носив колись з собою цілий оберемок гілок ліщини. За щедрівку — таку дивну і мало зрозумілу — ґазда виносив пригорщу вівса, намоченого у воді, і висипав його щедрівникові в торбу. Щедрівник же давав ґазді гілку ліщини. Зібраний щедрівником овес вважався найкращим «на розплід», а гілка ліщини мала чародійну силу берегти худобу від «усього злого».

Що ж до самої щедрівки, то вона цікава тим, що робить натяк на стародавній поганський звичай наших предків — приносити в жертву волів («виженемо рогача...»).

У львівському повіті в цей вечір колись ходили щедрувати дорослі дівчата. Гурток дівчат підходив до вікна, і одна з них гукала:

Пане господарю, чи спите, чи чуєте, чи дома ночуєте?
Чи скажете щедрувати, свій дім звеселяти?
Дні діти побудити, самі веселими бути?

Господарі, звичайно, дозволяли, і дівочий хор співав під вікном:

Плила Касуня бистров рікою,
В Дунаю!
В Дунаю, море,
Касуню, зоре,
Серденько!
За нев батенько над береженьком:
«Подай, Касуню,-білую ручку!
В Дунаю! і т. д.
«Ручки не даю, най си пливаю».
В Дунаю! і т. д.
Плила Касуня бистрою рікою,
В Дунаю! і т. д.
За нев матенька, братенько, сестричка — і т. д.
Плила Касуня бистров водою,
В Дунаю! і т. д.
За нев миленький до береженька:
«Подай, Касуню, білую ручку!»
В Дунаю! і т. д.
Ручку подала, сама виплила
З Дунаю!
З Дунаю, море,
Касуню, зоре,
Серденько!

На Чортківщині дівчата щедрувати не ходять: сидять вдома і чекають на щедрівників-хлопців. А хлопці щедрувати йдуть лише під вікно тієї хати, де є доросла дівчина. Якщо хлопці минають хату дівчини, щедрувати до неї не заходять, то цим показують, що дівці дівувати рано — «мусить ще на запічку кашу їсти». А під вікном хлопці співають таку колядку:

Ой, на леді, на Йордані 
Святять воду три янголи. 
Йордан воду розливає,
Ворон-коні напуває. 
Там Орися біль білила,
 Рум'янеє личко мила, 
До місяця говорила: 
«Ой, місяцю, місяченку, 
Освіти ясно криниченьку, 
Немає ким дати знати — їдь, батеньку, біль збирати». 
Батенько сі відмовляє:
 «Я не піду, не поїду, 
В мене сани не складані, 
Ворон-коні не ковані».

Далі Орися звертається до матері, сестри, брата — всі відмовляються. Нарешті вона звертається до милого:

Миленький сі не відмовляє:
«А я піду, я поїду,
В мене сани поскладані,
Ворон-коні поковані,
Буде Христос на Йордані».

Окремі групи щедрівників ходять з «козою». До «кози» галичани приспівують:

«Танцю, козуня, танцю, небога,
Дасть тя господар пів золотого...»

Звичай ходити з «козою» тут менше поширений, ніж на Наддніпрянщині або на Гуцульщині.

Розмова тварин

На Щедрий Вечір, так само, як і на Свят-Вечір, за старим народнім віруванням «тварини людською мовою говорять», але підслухати цю мову гріх, і за це Бог карає.

В Галичині записано таке оповідання: «Чоловік мав пару волів. І він чув, жи люди собі приповідують — худоба говорить на Щедрий Вечір, як господар коло неї ходить. Господар дав бикам їсти, а сам си сховав і слухає. Слухає, а бики кажуть один до другого: «Нам добре в нашого господаря, але ми його завтра повеземо на цвинтар». А його так Пан-Біг покарав за те, жи він слухав. І зараз на другий день той помер».

Подібне оповідання записане і на Київщині: «... захотілось ото йому послухати мови волів. На ніч заліз той хазяїн в ясла. Може, так до півночі лежав, — нічого не чути. Тихо в оборі, худоба лягла на спочинок, жує собі жуйку. Лежали воли, лежали, а далі встає один. Встає, а другий каже до нього: «Чому не лежиш, навіщо ноги томиш?..» А хазяїн в яслах слухає. Коли далі віл, той, що встав, каже: «Як то з нами дальше буде, хазяїн наш щось дуже мало паші має. До весни ще далеко, чим він нас догодує до весни?...» Хазяїн все слухає та дивом дивується. Ну, ті лежали, лежали, а тоді знов говорять: «...Єсть ще в його ожеред соломи, що вже три роки, як він стоїть. Тею соломою хазяїн нас буде годувати до нової паші. Якби обмолотив того ожереда, ще б корців зо два жита взяв. Але хазяїн не буде молотити тої соломи, бо скоро умре.

В таких оповіданнях (їх є кілька) говориться, що тварини розмовляють вночі під Новий Рік. Цікаво, що вірування про розмову тварин людською мовою в ніч під Різдво Христове, Щедрий Вечір або Новий Рік здавна існує і в інших європейських народів, як ось у німців, англійців і французів.

Томас Штернберґ у праці «Діялекти і фолкльор» подав таке оповідання про одну господиню з Британії: «Мала вона одного кота й одного пса. Поводилася з ними кепсько і морила голодом. Коли одного року надійшов Свят-Вечір, вона мало не впала з крісла від здивування, коли почула, як пес сказав до кота: «Ну, надійшов час, коли ми маємо покинути свою господиню. Вона — стара скнара, і цієї ночі прийдуть розбійники і вб'ють її, пограбувавши». — «Це буде добрий вчинок!» — відповів кіт. Перелякана господиня побігла до сусідньої хати. В дверях її зустріли грабіжники, пограбували і вбили».

В Англії є повір'я, що коли ввійти в стайню точно опівночі, то можна побачити, як весь скот стоїть на колінах. А бджоли співають у цю ніч величальну пісню Різдву Христовому.

Перед вечерею господар кадить ладаном, кропить хату «навхрест» - хлібиною з хрестом зверху.

Взявши «пиріг»,  господар підходить до стайні і говорить:
— Хто йде?
— Біг!
— Що несе?
— Пиріг!

Після цього він заходить у стайню, благословляє тварин хлібиною, розламує ту хлібину на шматки і роздає скотині. Іноді, — як де ведеться, — господар ще кропить тварин свяченою водою, промовляючи: «Во Йордані крещающуся Тобі, Господи».

В цей вечір виконуть усі ті обряди, що й на «багату кутю» — кличуть мороз, чорні бурі, сірого вовка; але все це вже не так урочисто як на Свят-Вечір.

Коли «кутю проженуть», батько присмалює дітям чуби — «щоб вовка не боялися!» Згадаймо приповідку: «Не бачив ти ще смаленого вовка!» Ця приповідка стоїть у зв'язку з обрядом «смалити чуби» в цей вечір. «То так, як смалений вовк, тоді діти не будуть боятися». 

Українські традиції
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)
69 переглядів в листопаді
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Німецький журнал AutoBild опублікував рейтинг TUV Report-2019, в якому відображається надійність вживаних автомобілів. Про це пише "finance.ua". На першому місці виявився Porsche 911. Porsche 911 за свою багаторічну історію вигравав багато престижних автомобільних нагород. Це надійна модель, яка з часом мало втрачає в ціні. Німецькі експерти цілком заслужено назвали модель 911 найкращим вживаним автомобілем. Друге місце в рейтингу TÜV Report-2019 посів Mer...
Суспільство
Гелікоптерний майданчик, який використовується лише тоді, коли сюди прилітають VIP-гості виявило інтернет-видання «Волинь Online» в Успенському Зимненському ставропігійному жіночому монастирі.   Ми вирішили відзняти відео із повітря, аби показати більш детальніше читачам територію Зимненського монастиря, де господарює у цих володіннях ігуменя Стефанія —  кума Медведчука та подруга олігархів-опоблоківців. Нагадаємо, замість надати коментарі для видання, вон...
Суспільство
Незмінною деталлю сучасного інтер’єру є сонцезахисні системи, які не лише захищають помешкання від сонця, а й підкреслюють статус заможного господаря. Унікальне та привабливо оформлене вікно не залишиться поза увагою і стане окрасою та родзинкою вашого дому. Це новітнє рішення у захисті кімнат від зайвого світла, надлишку тепла та вигорання. У Луцьку найбільший та найкращий вибір сонцезахисних систем пропонує компанія «DECORA». Зверніться до професіоналів...
Влада
Народний депутат Ірина Суслова розповіла в ефірі “ОбозТВ”, що в Раді чекає свого прийняття законопроект, згідно з яким водії зможуть їздити без водійських прав і страхування. За словами депутата, поліцейський повинен буде з’ясувати в своєму планшеті по базам даних, чи є у водія, якого він зупинив, відповідні документи, - пише "autonews.ua". Таким чином, відсутність документів у водія не буде вважатися порушенням ПДР і, відповідно, не буде каратися штрафом.
Кримінал
У поліції розповіли нові деталі інциденту на вулиці Набережній у Луцьку.Про це повідомляє Інформатор.Ситуацію для видання прокоментував начальник департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Роман Осуховський."Один з представників криміналітету був вбитий на місці, двоє дістали поранень. Після того, як були встановлені всі учасники конфлікту, стало відомо, що поранення також зазнали дві особи, які прибули (на зустріч – ред.) з міста Києва. З...
Суспільство
Уранці 19 листопада українське судно "Паралель" зазнало аварії в Чорному морі. Екіпаж встиг відправити сигнал SOS, який отримала рятувальна команда і відразу ж вирушила на допомогу. Поки що невідомо, чи знайшла щось пошукова бригада, повідомило місцеве видання Depo.Одеса з посиланням на свої джерела в Державній службі з надзвичайних ситуацій. Відомо, що на судно знаходиться за 37 км від берега. На борту 6 чоловік. Що з ними та в якому вони стані – поки не...
Суспільство
У 2019 році відбудеться підвищення тарифів на інтернет і кабельне телебачення. Такої думки дійшли учасники галузевої конференції Telecom, IT, Media – 2018, - пише "etcetera". За словами представника компанії «Київстар» Миколи Бумажного, протягом останніх чотирьох років тарифи на інтернет росли зі швидкістю 12-15% на рік. У 2019 році не варто очікувати різкого стрибка цін. Причина – висока конкуренція на відповідному ринку. Проте подорожчання може сягнути...
Суспільство
Автомобілістів країни попередили про можливе перекриття дороги Київ-Ковель-Ягодин власниками автівок на європейській реєстрації.За попередніми даними, 20 листопада з 09:00 год. та безстроково ГО "ВО "Євро Авто Сила" планує провести акцію протесту на пішохідних переходах автомобільних доріг загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп, біля АЗС "Сокар" (км 322) та М-07 Київ-Ковель-Ягодин на перехресті біля с.Орлівка, - повідомили у прес-службі...
Політика
Прем’єр-міністр Польщі застерігає, що після завершення будівництва газопроводу "Північний потік-2" ніщо не зупинить Росію від подальшої агресії в Україні. Про це Матеуш Моравецький заявив під час конференції FOTAR у Гамбурзі, пише "Економічна правда", посилаючись на РАР. "Я знаю позицію німецького уряду, що це – бізнес-проект. Однак, на схід від Одри ніхто в це не вірить",- заявив він. За його словами, якщо після будівництва  "Північного потоку-2" виявитьс...