• Головна
  • Первинну медицину вводять у кому?
20:47, 30 січня 2017 р.

Первинну медицину вводять у кому?

Про «реформи» у медичній сфері в Україні не можна говорити без болю та обурення. Дії чиновників у цьому напрямі носять безсистемний характер та лише руйнують медицину. Не є винятком і нова команда МОЗу, яка обіцяє нам чергову порцію разючих змін...,- пише видання "Вечерние вести"

У МОЗ заявили, що до 2020 року в Україні має запрацювати страхова медицина. Цього року планують реорганізувати первинну ланку медичної допомоги, яка надається пацієнтам на рівні поліклінік, амбулаторій, центрів медико-санітарної допомоги. У 2018 та 2019 роках хочуть взятися за реформування вторинної і третинної допомоги.

За словами виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, фінансування «первинки» відбуватиметься за принципом «гроші йдуть за клієнтом». Передбачається, що кожен пацієнт обере для себе лікаря (терапевта, сімейного лікаря або педіатра) і укладе з ним договір на отримання «гарантованих державою медичних послуг» (хоча що має містити цей пакет, наразі невідомо). А якщо лікар не догодить пацієнтові, його можна буде змінити, бо прив'язку за місцем проживання скасують.

На кожного громадянина для обслуговування на «первинці» держава цього року планує виділити 250 гривень. Ці гроші мають надходити безпосередньо лікареві чи медичній установі, за якою він закріплений. Причому за цей кошт медик має закупити найнеобхідніші лікарські засоби, здійснювати діагностичні процедури, за потреби - сплачувати оренду за приміщення, а залишок становитиме його зарплату.

Передбачено, що в одного фахівця можуть обслуговуватися до 2000 осіб. У МОЗ вважають, що ця система стимулюватиме медиків працювати краще, бо від кількості пацієнтів залежатиме їхній дохід. До слова, лікарі первинної ланки зможуть обрати будь-яку організаційну форму роботи - ФОПи, поліклініки, амбулаторії. Система діятиме і для тих, хто займається приватною практикою.

Для розпорядження державними коштами, які спрямовуються на первинну ланку медичної допомоги, мають створити новий орган - Національну закупівельну агенцію. На цю структуру хочуть покласти і функції контролю за доцільним використанням грошей та дотримання лікарями протоколів лікування. Але передусім треба впровадити єдиний електронний реєстр пацієнтів, до якого вноситимуться відомості про стан здоров'я людини, витрати на медичну допомогу тощо. Доступ до нього, окрім державних структур і лікарів, повинні також мати й пацієнти. В МОЗ обіцяють, що нова система у «первинці» має запрацювати до літа 2017 року, хоча наразі лише готують технічні завдання для розробки електронного реєстру.

У відомстві кажуть, що за схожим принципом надають первинну медичну допомогу в багатьох країнах світу. Але, на думку медиків та експертів, запропонована система є недієздатною для українських реалій.

Директор українсько-ізраїльського інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман сумнівається, що Національна закупівельна агенція зможе проконтролювати, чи добросовісно виконують лікарі свою роботу і чи за призначенням витрачаються державні кошти.

«На первинній ланці має працювати до 18 тисяч лікарів. Щоденну роботу 30 лікарів має контролювати одна людина. Вона змушена буде обробляти величезний масив інформації: скільки разів пацієнт прийшов на прийом, коли його направили на процедури, чи оплатив лікар ті чи інші медпрепарати тощо. Силами Національної агенції здійснювати контроль за роботою усіх медиків первинної ланки неможливо. Цей облік буде ефективніший, якщо його спустити на рівень міськздравів: тоді одна людина муситиме відслідковувати роботу 200-300 лікарів. Однак для цього треба, щоб відбулася реальна децентралізація», - каже Фельдман у коментарі «ВВ».

Він звертає увагу: навіть якщо електронна система буде запроваджена, величезна кількість українців, зокрема пенсіонери, не матимуть до неї доступу і не зможуть простежити, що написав лікар у своєму звіті. Тож позбутися корупційної складової у поліклініках та амбулаторіях, як обіцяють у МОЗ, не вдасться: громадянам так само доведеться сплачувати за все зі своєї кишені.

Окрім того, за словами Фельдмана, медики можуть дискримінувати пацієнтів, у яких є серйозні  проблеми зі здоров'ям, адже на них треба витрачати багато грошей: «Якщо з коштів, що перераховують лікарю, треба буде оплатити ліки і діагностичні процедури, очевидно, що він віддаватиме перевагу більш здоровим людям».

Експерт підкреслює, що медпрацівники не будуть мотивовані провадити профілактичні заходи (а саме профілактика захворювань, за словами Уляни Супрун, має стати пріоритетом первинної ланки медичного обслуговування).

«Адже лікар на «первинці» не відповідатиме за вторинну і третинну медицину. Тож йому невигідно буде витрачати гроші, щоб пацієнт проходив будь-які обстеження. Профілактична медицина, у кращому випадку, зведеться до того, що лікар бесідуватиме з відвідувачем, виявляючи стресові фактори, проблеми з харчуванням тощо. Зрозуміло, що цього недостатньо. Щоб виявити, наприклад, цукровий діабет, онкологічне чи неврологічне захворювання, людина має повноцінно обстежитися. А найпростіше МРТ сьогодні коштує 300-320 гривень. То де взяти на нього гроші, якщо в рік на хворого лікар може витратити 250 гривень?» - каже директор українсько-ізраїльського інституту стратегічних досліджень.

Фельдман підкреслює: в Україні існує дефіцит фахівців, які можуть надавати висококваліфіковані послуги на первинній ланці медичної допомоги.

Читайте такожВрачи столичной «скорой» бьют тревогу: нет даже корвалола

«Дефіцит дільничних лікарів - 50%. А як перевірятимуть професійний рівень інших? Чимало медиків не мають належної перепідготовки або протягом останніх років працювали у вузьких сферах. Тому може статися, що гастроентерологи чи стоматологи займатимуться загальною патологією. Вони не в змозі реалізувати право пацієнта на первинну допомогу, яке приписує їм МОЗ», - зазначає Фельдман.

Конкуренція між лікарями, за його словами, зведеться до боротьби за кількість підписаних договорів, а не за якісне лікування.

«Досвідчені фахівці, які пропрацювали 20 років у медичній системі, за такої системи лише програють. На гребені будуть молоді медики-маркетологи, які вміють домовитися з людьми та гарно себе презентувати. Певно, ця система підштовхне до створення приватних поліклінік, 2-3 лікаря об'єднуватимуться та обмінюватимуться між собою клієнтами. Вони намагатимуться отримати із цієї недолугої реформи вигоду, виникатиме величезна кількість маніпуляцій, які неможливо буде упередити», - зазначає Фельдман.

Головний лікар Національної академії медичних наук України ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології» Любов Слєпова підкреслює: система «гроші йдуть за пацієнтом» не сприятиме взаємодії медичних закладів між собою та скеруванню хворих до установ, які можуть надати якісніші медичні послуги.

«Обласні лікарні, наприклад, перестануть направляти людей до інститутів. Там волітимуть все робити самотужки навіть у складних випадках, лише б не втрачати державні гроші. В районних лікарнях людину оперуватимуть доти, доки вона не напише скаргу до МОЗу».

За словами Альберта Фельдмана, в Ізраїлі система медичної допомоги продумана до дрібниць.

«Між пацієнтом і лікарем існують ще дві структури. Це Асоціація лікарів, яка жорстко контролює медиків і має право позбавляти їх ліцензії, а також каси здоров'я. Таких є чотири, вони своєю чергою моніторять роботу медпрацівників і, до слова, конкурують між собою. Ці структури підпорядковуються  інспекційному відділу міністерства охорони здоров'я. Це при тому, що населення Ізраїлю - 7 млн осіб. Передбачено, що пацієнт може змінювати лікаря раз на рік. Загалом система страхування здоров'я в Ізраїлі єдина і охоплює первинну, вторинну і третинну ланку».

Любов Слєпова каже: ті зміни, які намагаються запровадити в медичній сфері, не можна назвати реформуванням.

«По-перше, у нас відсутнє належне фінансування. Поки ми не почнемо дотувати охорону здоров'я принаймні на 7-9% від ВВП, усі реформи в цій галузі приречені на провал. Ми матимемо лише епізоди реформування, які ні до чого не призводять. Бо за цією командою прийде інша, яка скаже: давайте знову все міняти. Наприклад, років п'ять тому в Україні будували багато пренатальних центрів. Згодом з'ясувалося, що їх стільки не треба, але нині їх мусять за щось утримувати. Це говорить про те, що чиновники не бачать кінцевого результату своїх дій, не розуміють специфіки країни».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#медицина #реформа
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...