Який нині гідрохімічний склад волинських водоймищ?

На Волині проаналізували стан річок та озер відповідно до Програми державного моніторингу довкілля в частині здійснення контролю якості поверхневих вод, затвердженої наказом Держводагентства України № 14 від 10.02.2015р. Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Волинської ГГМП у 2016 році визначила якість поверхневих вод Волинської області у басейнах р. Дніпро і р. Вісла.

Повідомляє  про це Волинське обласне управління водних ресурсів.

У басейні Дніпра щомісячний моніторинг здійснюється на річках Турія (м. Ковель) і Стир (м. Луцьк). Загалом виконано 696 аналізів. Також щоквартально проводиться дослідження вод на річках Вижівка (пункт спостереження Якушів), Прип'ять (пункти спостереження в м. Ратно і с. Люб'язь) та Стохід (смт. Любещів). Загалом - 464 аналізи.

Моніторинг води в басейні Західного Бугу (басейн р. Вісла), здійснюється на таких семи пунктах спостереження:

- р.Зах. Буг, с. Літовеж;

- р.Зах. Буг, с. Амбуків нижче гирла р. Хучва;

- р.Зах. Буг, м. Устилуг нижче впадіння р. Луга;

- р.Зах. Буг, с. Забужжя;

- р. Луга, права притока р.Зах. Буг, с.П'ятидні;

- р. Ягодинка, права притока р.Зах. Буг, нижче озера Ягодинське;

- с. Світязь, оз. Світязь

Відбори води здійснюються щоквартально, загалом - 812 аналізів.

Крім державного спостереження, проводиться обласний моніторинг на озерах Сомин, Велике Згоранське, Люб'язь та р. Турія (с. Бахів), що відносяться до басейну р. Дніпра (464 аналізів). У басейні Вісли аналогічний моніторинг здійснюється на озерах Люцимер, Велике Чорне, Луки-Перемут, Пісочне, Кримно, Турське, Святе. 

За отриманими даними, поверхневі води області мають такі характеристики:

Басейн р. Дніпро. Води річок дніпровського басейну практично повсюдно є гідрокарбонатно-кальцієвими з слаболужним рівнем рН і прісною мінералізацією, середньої жорсткості. Води річки Стохід біля смт. Любешів є м'якими із нейтральним рівнем рН, що пов'язано із природними факторами, а саме проходженням ріки через значні за розмірами заплавні болотні масиви.

Для вод усіх річок характерною рисою є перевищення концентрації заліза протягом року.

На хімічний стан води у р. Турія в м. Ковель істотний влив має зарегулювання її течії Ковельським водосховищем. На фоні назагал відносно посушливих останні років, нижче згадуваного водосховища у літні місяці води ріки мають тенденцію до застою, а русло ріки – до заростання, зокрема водяною папороттю Salvinia natans, що повністю вкриває поверхню ріки у серпні-вересні. Саме у ці місяці спостерігається значне зниження вмістурозчиненого кисню у водах ріки нижче норм ГДК.

Вплив застою вод річки і деградаційних процесів внаслідок заростання русла нижче водосховища, відчувається на доволі значній віддалі від нього. Так, низькі вмісти кисню і перевищення норм БСК5 відмічались у третьому кварталі в межах пункту спостережень в с. Бахів, розташованого в семи кілометрах нижче по течії.

Води озер басейну, на котрих проводились спостереження, мають наступні характеристики:

оз. Велике Згоранське: вода гідрокарбонатно-кальцієва з слабо лужним рівнем рН, прісною мінералізацією, м`яка;

оз. Любязь: вода у озері гідрокарбонатно-кальцієва з нейтральним рівнем рН, прісною мінералізацією, середньої жорсткості; зафіксовано перевищення концентрації заліза протягом року;

оз. Сомин: вода у озері гідрокарбонатно-кальцієва з нейтральним рівнем рН, прісною мінералізацією, м`яка; у першому кварталі зафіксовано перевищення концентрації заліза.

Басейн р. Вісла. Води річки Західний Буг за даними аналізів є гідрокарбонатно-кальцієвими з слаболужним рН.

За показниками мінералізації та жорсткості води в річки спостерігається певна зональність. Як правило, у лесовій частині вони мають підвищену мінералізацію та середню жорсткість, а нижче впадіння Хучви (пункт спостереження Амбуків) води навіть жорсткі, вочевидь, внаслідок відчутної хімічної денудації карбонатних порід Розточчя. У поліській частині (пункт спостереження Забужжя) води Західного Бугу є вже гідрокарбонатно-кальцієвими з слабо лужним рН, середньої жорсткості, прісні, тобто мають характеристики, притаманні річкам західної частини Волинського Полісся внаслідок розбавлення їх слабо мінералізованими ґрунтовими водами із моренних та водно-льодовикових водоносних горизонтів.

За усіма пунктами спостереження, протягом року у водах Західного Бугу спостерігаються підвищена концентрація заліза.

Води приток Бугу мають параметри, характерні для річок регіону загалом. Вони прісні, гідрокарбонатно-кальцієві, середньої жорсткості, із слабо лужним (р. Луга) чи нейтральним (р. Ягодинка; вплив вод Ягодинського озера) рН. Для їхніх вод характерні підвищенні концентрації заліза, які спостерігаються в лесовій частині під час весняної повені (р. Луга), а у поліській – протягом року (р. Ягодинка; вплив ґрунтових вод болотних масивів).

Води озер басейну, на яких проводились спостереження, характеризуються так:

оз. Світязь (с. Світязь,): води в озері гідрокарбонатно-кальцієві з слаболужним рН, м`які, прісні;

оз. Люцимер: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка, зафіксовані незначні перевищення норм заліза;

оз. Велике Чорне: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка;

оз. Луки-Перемут: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка, зафіксовано перевищення норм заліза у другому та третьому кварталах року;

оз. Пісочне: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка;

оз. Кримно: вода гідрокарбонатно-кальцієва, середньої жорсткості, зафіксовані незначні перевищення норм заліза;

оз. Турське: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка, протягом року спостерігалося перевищення норм ГДК по залізу;

оз. Святе: вода гідрокарбонатно-кальцієва, м`яка.

В цілому, порівняльний аналіз стану волинських водних об`єктів за роки спостережень щодо їх гідрохімічного складу показує, що суттєвих змін у стані річок та озер не відбувається. Переважно у них задовільний стан.