Правда про "синіх китів" нарешті на поверхні!

«Сині кити», «смертельні квести» та інші групи смерті - що це, змова світового уряду, робота ворожих спецслужб, витівки маніяка або наслідок паніки схвильованих матусь? Чи можуть ці групи стати причиною суїциду?

Вивчивши тему, подивившись аналітику, з'ясувавши, як розвивалася історія цього питання у світі, інтернет-підприємець Ярослав Корець ділиться цікавим фактом: «групи смерті» - це культурний феномен. Власне, злочин розкрито - у появі «груп смерті» винна сучасна культура, невід'ємною частиною якої є інтернет.

Багато із нас вперше дізналися про тему «синіх китів» (одна із найпопулярніших назв груп в соцмережах, які закликають дітей до суїциду) у травні минулого року. Резонанс стався через публікацію в «Новій газеті» із типовими віральними заголовками «Групи смерті (18+)», «Цей текст повинні прочитати всі батьки» і т. д. Так уже влаштовані наші мізки: фільтрують монохромний потік однотипної інформації, витягуючи з нього сенсації, кримінальне чтиво та іншу белетристику. Особлива увага дістається темам, приправленим модними технологічними штучками за типом соціальних мереж, штучного інтелекту, колонізації Марса або чергової сенсаційної заяви НАСА.

В усьому винні алгоритми

Щоб зрозуміти, як працюють інтернет-медіа, пройдемося по теорії. Тема і мета-теги, тобто, текст і фото, які потрапляють у соцмережу після ширинга, - є основним магнітом для аудиторії ЗМІ. Ефективні заголовки називають віральними, тому що їх поширюють самі читачі. Чим більше буде поширюватися посилання на статтю, тим більша кількість аудиторії перейде на сайт. А відвідувачі, або, іншими словами, трафік, конвертується у кошти рекламодавців. Механізм стрічки соціальної мережі теж не такий простий. Якби Facebook видавав вам усі пости від сотень друзів, вам би знадобилася вічність, щоб прочитати стрічку за день. Розумні програми аналізують всі заголовки і мета-теги і відбирають для вас найбільш цікаві та віральні. Якщо статтю поширюють і ставлять лайки, алгоритм вважає, що цей матеріал повинен бути вам цікавий. При цьому соцмережі і пошуковики визначають не тільки значимість конкретної одиниці інформації, але і її входження до порядку денного. Ви повинні були помічати, що в дні запуску ракет SpaceX найчастіше в стрічках «спливали» пости про Ілона Маска, колонізацію Марса і так далі. У день виборів президента США стрічки заповнювалися новинами про Трампа. Таку поведінку алгоритмів навіть назвали спеціальним терміном - «сфера фільтрів». Перебуваючи всередині такої інформаційної сфери, у фокусі вашої уваги постійно фігурують одні й ті ж теми. Так виникає відчуття того, що вони турбують увесь навколишній світ. Хоча, зрозуміло, це не так, адже інформаційне поле сформувалося навколо певної групи людей.

Мем «сині кити»

Інтернет-фахівці добре знайомі з таким терміном як мем. Мем - це одиниця зберігання і передачі культурної інформації. Головна його властивість - блискавичне поширення. Мемами можуть бути модні словечка, мелодії, ідеї. Саме інтернет дозволив мемам стати справді масовим явищем. «Грошей немає, але ви тримайтеся» - один із найпопулярніших мемів минулого року. Так він виглядає в аналітичному сервісі Google trends.

До 23 травня 2016- го в інформаційному полі просто не існувало фрази «грошей немає, але ви тримайтеся». Але коли всі навколо починають жартувати на цю тему, величезна кількість людей, не розуміючи про що жарт, заходять в Google дізнаватися, про що йдеться.

До появи піку, пов'язаного із галасом у ЗМІ, синіми китами ніхто не цікавився. Перший пік припадає на публікацію статті в «Новій газеті» (16 травня 2016 року), другий - на арешт адміністратора однієї із таких груп (15 листопада 2016 року), третій, особливо масштабний пік - лютневий медіа-галас в Україні та Киргизії.

Тема гаряча і буде привертати до себе увагу до тих пір, поки вона віральна. Поки тема віральна, фільтри соціальних мереж будуть піднімати її вгору. А це значить, що ми, батьки і ті, хто проходять повз, самі розгойдуємо тему і даємо шанс знайти групу підліткам, які схильні до суїциду, але раніше не знали про існування такої спільноти. Коли ми перестанемо це обговорювати, групи смерті залишаться без шансів на нову аудиторію.

"Будка самогубств"

Ми повинні розуміти, що інформація про те, як накласти на себе руки, з'явилася в інтернеті не вчора, а задовго до виникнення соціальних мереж.

Ще десять років тому в одному із досліджень аналізувалася видача популярних пошукових систем, в якій було знайдено більше 373 сайти, присвячені суїцидам. Аналіз показав, що 11% з них були просуїцидальними і містили докладні інструкції по зведенню рахунків із життям.

Чи існує таємне товариство або маніяки, які ведуть «групи смерті»? Звичайно ж ні! Не потрібно бути аналітиком, щоб прикинути, що при цифрі 21,2 самогубств на 100 тис. населення (остання опублікована статистика за 2014 рік) жертвою суїциду щорічно стає приблизно 8 000 українців. За рівнем проникнення у соціальні мережі 60%, цілком закономірно очікувати, що у соцмережах сьогодні знаходяться близько 5000 наших співгромадян, які в цьому році зведуть рахунки з життям. Якщо врахувати, що в тому ж Вконтакті присутні росіяни, білоруси та інші російськомовні користувачі, то виявиться, що людей, що генерують суїцидальний контент, не так вже й мало. Тому варто прийняти факт, що такі групи існують давно і є культурним феноменом.

Як уберегти своїх дітей від впливу цих груп? Приблизно так само, як і від згубного впливу фільмів, відеоігор, літератури і думки однокласників. Поради у цьому випадку універсальні і вже відносяться до галузі виховання і психології.