Сморід у Луцьку: у мерію на допит кличуть «м’ясників» (ФОТО)

У Луцькраді депутати вирішили скликати позачергове засідання постійної комісії та запросити представників м’ясопереробних підприємств, аби з’ясувати чи не причетні бува вони до смороду у місті і як насправді вони утилізовують відходи виробництва, - інформує ІА «0332.ua».

Про це стало відомо під час засідання постійної комісії Луцькради з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією, депутатської діяльності, етики та регламенту.

Зокрема, кілька тижнів тому від лучан надійшла колективна скарга на неприємні запахи, які ширяться містом. Крім того, таку ж заяву мешканці прилеглих районів до Гнідавського цукрового заводу адресували Громадській раді при Волинській ОДА. Проблемне питання днями розглядалося й на екологічній комісії Волиньради і нині йде мова про проведення низки експертиз та джерел залучення коштів на добудову каналізаційної мережі.

За словами заступника голови Громадської ради при облдержадміністрації Мар’яни Сорочук, у місті була створена міжвідомча комісія, до складу якої залучили представників екоінспекції, держпродслужби та ініціативну групу лучан і волинян.

Впродовж роботи вдалося з’ясувати, що сморід має кілька джерел походження. Зокрема, злив мелясної барди із цукрового заводу на поля фільтрації, вивезення фекальних відходів із Вересневого та Гіркої Полонки, а також реакція від сполучення різних видів відходів.

«Орієнтовно на добу з Вересневого зливається 600 кубів фекальних відходів. Ми вважаємо, що найбільша проблема полягає у тому, що злив відбувається не у фільтраційні очисні споруди, а на поля, які для цього не призначені»,- каже Сорочук.

До того ж, проблема існує ще й в тому, що міська влада Луцька ще кілька років тому почала будувати каналізаційну мережу із прилеглих до Луцька сіл, але досі справу не довели до кінця. Натомість, з плином часу об’єм відходів почав збільшуватися, а місця для їх зливу немає.

Аби хоч трохи «приглушити» сморід, хімічну реакцію кількох видів відходів почали обробляти гашеним вапном, а потому додаванням гідрохлориду натрію, який зазвичай додають для знезараження басейнів.

Більше того, нова проблема, додає Мар’яна Сорочук, виникла у зв’язку з припиненням роботи Гнідавського цукрового заводу та підприємства із виробництва біоетанолу. Обробляти поля фільтрації хімікатами проти смороду тепер немає кому, адже цим займався завод, та й працівники підприємства залишилися без роботи, а це також може викликати соціальний вибух.

Тож, для того, аби вирішити чи не найголовнішу проблему міста, необхідно добудувати каналізаційну мережу, продовжити модернізацію цукрового заводу, а контролюючим інстанціям продовжити здійснення аналізів та перевірок.

«Нам потрібно визначити точки, де проводити заміри та аналізи. Коли будуть хвилі смороду, лабораторний центр робитиме заміри, так само як заміри води та ґрунтів. Тільки тоді ми будемо знати, що саме викликає запахи, аби містом не ширилися чутки», - наголошує Сорочук.

Своєю чергою, голова Громадської ради при Волинській ОДА Олександр Волянюк зауважив, що запахи із Гнідави не можуть діставатися, до прикладу, проспекту Соборності у Луцьку, який би не був сильний вітер у місті. Отож, є підозра, що свої відходи можуть не санкціоновано викидати м’ясопереробні підприємства.

Для того, аби з’ясувати, які об’єми відходів мають ці підприємства і куди їх викидають, Олександр Волянюк запропонував запросити їх представників на засідання комісії у мерії Луцька.

Голова депутатської комісії Микола Федік наголосив, що це питання потрібно вирішувати комплексно, тож до нього повинна долучитися і міська, і районна, і обласна влади, аби найближчим часом Луцьк не перетворився на зону екологічного лиха.

Таким чином, члени комісії вирішили провести позачергове засідання, аби запросити на нього ще й представників м’ясопереробних підприємств.