Новий закон про ЖКП: пеня, менша комуналка, втрата житла

Українці вже звикли до підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та нових правил для субсидії. Однак із нового року кожному доведеться розширити свої знання з економіки та юриспруденції, щоб уберегтися від штрафів, пені та не втратити житло, - пише Слово і Діло.

Згідно з даними Держстату, важко назвати українців сумлінними платниками за житлово-комунальні послуги.

Найбільше заборгували за газ – 12,1 млрд грн, причому за рік сума подвоїлася.

На другому місці – оплата за опалення та гаряче водопостачання. Це чи не єдиний із боргів, що зменшився – на 2,1 млрд грн за рік, однак залишається суттєвим – 7,4 млрд грн.

На третьому місці – електропостачання. За світло українці заборгували 3,5 млрд грн.

Наразі злісні неплатники є проблемою ЖЕКів та судових виконавців. Натомість уже за півроку ситуація зміниться, а з 2019 року пеня нараховуватиметься автоматично. Йдеться про зміни, які впроваджує нова редакція закону «Про житлово-комунальні послуги».

У Мінфіні сподіваються, що тепер і коштів на субсидії вистачить, і боргів стане менше. Боротися з неплатниками чиновники вирішили батогом. На тих, хто затримуватиме оплату, чекає ще й пеня. Натомість і самі українці зможуть позиватися до компаній, що надають послуги, якщо ті свідомо затягують із ремонтами аварійних поривів чи не вчасно подають тепло до будинків.

Ба більше, законом передбачена можливість зменшення розміру плати за комуналку в разі ненадання послуг ЖКГ, їх надання в неповному обсязі або погіршення якості. Також споживач може відмовитися від сплати комуналки (за винятком теплової енергії), якщо він відсутній у приміщенні понад 30 календарних днів.

Ще один цікавий нюанс – у законі прописано, що без укладення договору (індивідуального або колективного) послуга не вважатиметься комунальною, а тому дія цього закону на неї не пошириться.

51664-2_uk_origin.jpg

Найбільш покаранням за несплату комуналки буде примусове позбавлення житла.

У ст. 47 Конституції України йдеться про те, що жоден громадянин не може бути примусово позбавлений житла, окрім як на підставі закону та за рішенням суду. Керуючись положеннями Цивільного процесуального кодексу (ЦПК), будь-хто має гарантоване право на звернення до суду для розгляду вимог про стягнення заборгованості за ЖКП. На боці позивача – спрощений порядок розгляду такого роду спорів. Крім того, сума заборгованості може бути будь-якою: ви можете заборгувати і 10 гривень, і 100 тисяч – важливий сам факт існування боргу.

Ще одна цікава норма ЦПК – можливість вимагати судовий наказ про стягнення заборгованості без проведення самого судового засідання та заслуховування позицій сторін. У цьому випадку закон цілковито на боці ЖЕКів та місцевої влади. Втім, боржник може оскаржити таке рішення суду та заблокувати подальші дії з його майном. Більше того, навіть після рішення суду про стягнення боргу, громадянин не позбавлений права сплатити необхідну заборгованість навіть за розстрочкою.

Українцям потрібно пам’ятати й про ще два важливих юридичних нюанси, які звужують можливості забрати у них житло.

По-перше, сума несплаченого боргу, що підлягає стягненню за судовим виконавчим провадженням, має бути не меншою десяти розмірів мінімальної заробітної плати (в 2016 році – близько 13 780 грн).

По-друге , якщо громадянин є власником єдиного житла, відібрати його за борги не можуть. Однак, підкреслюють юристи, такий стан речей не є індульгенцією для боржників: виконавча служба буде шукати можливість реалізувати інше майно громадянина доти, доки він не виконає свої зобов’язання й не сплатить борг.