Зарплата-2018: більші податки, детінізація виплат, ризик інфляції

В прикінцевих положеннях Державного бюджету-2018 прописана можливість підвищення розміру мінімальної зарплати з визначенням його на рівні 4200 грн на місяць з другого кварталу 2018 року, - пише Обозреватель.

Зазначимо, що мова йде поки про можливість, а не затверджене рішення. Зрозуміло, ніхто у владі не проти покращувати соціальні стандарти для населення. І якщо економіка буде демонструвати обнадійливі результати, то підвищення вже в цьому році цілком реальне.

Як уточнив президент, вартість робочої сили почала зростати. У зв'язку з цим рівень заробітних плат необхідно наближати до європейського рівня.

"Підприємці повинні платити людям більше: це забезпечить більше надходжень податків до бюджету, до Пенсійного фонду, а разом це забезпечить приплив кваліфікованих кадрів на підприємства. Ми прийняли ряд законів, які повинні полегшити ведення бізнесу в Україні, тому за підсумками поліпшення інвестклімату та надходжень до бюджет ми зможемо проаналізувати ситуацію в економіці за результатами півріччя або трьох кварталів 2018 року і прийняти рішення про підвищення мінімальної зарплати", - підкреслив глава держави.

Фактично для бюджету зростання мінімальної зарплати - це зростання доходів. За рахунок збільшення мінімалки в будь-якому випадку йде збільшення бази оподаткування, тобто збільшуються надходження від податків, що відраховуються із зарплати. Перш за все - від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і єдиного соціального внеску (ЄСВ).

"Для держави підвищення позитивне. Оскільки воно збільшує надходження до бюджету, в тому числі наповнює Пенсійний фонд і дозволяє економити на субсидіях", - розповів провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ, економіст Ярослав Жаліло.

Збільшення обсягів надходжень від ЄСВ, яке наповнює Пенсійний фонд та інші фонди соцстрахування, привнесе свою лепту в забезпечену старість як нинішніх, так і майбутніх пенсіонерів, слідуючи взятому курсу на пенсійну реформу. Адже для виплати і підвищення пенсій або тієї ж допомоги з безробіття треба ж звідкись черпати ресурси? Плюс - чим більше йде надходжень від ЄСВ, тим менше необхідно покривати величезний дефіцит Пенсійного фонду за рахунок бюджету.

Друге відрахування від зарплати - ПДФО - грає важливу роль в децентралізаційному векторі України, оскільки 60% від ПДФО йдуть якраз до місцевих бюджетів. Що ще істотніше, надходження від ПДФО складають більше половини від сукупного доходу місцевих бюджетів. І чим більше сплачується податку, тим більше коштів надходить на місця. А це більше можливостей для створення нових лікарень, дитячих садків, будівництва доріг і так далі.

"Звучали прогнози, коли підвищилася мінімальна зарплата в 2017-му, що бізнес буде змушений піти на скорочення зайнятості, тому що робоча сила подорожчає і її буде складніше оплачувати. Як ми бачимо, цього практично не сталося. Сезонно ми можемо помітити, що восени зайнятість несуттєво зменшилася, але, можливо, це сталося через зростання трудової міграції", - вважає Жаліло.

Знову ж таки, щоб запобігти трудовій міграції, людям необхідно платити гідну зарплату. Щоб допомогти найбіднішим верствам населення, людям необхідно платити адекватну зарплату.

З одного боку, це трохи ускладнить життя бізнесу, так як доведеться віддавати більше на фонд оплати праці, але з іншого боку - люди повинні отримувати належні зарплати, а держава повинна виконувати свої функції за рахунок надходжень від податків.

У той же час підвищення мінімалки для бюджетників не буде особливим тягарем для держави. Наприклад, для Держбюджету 2017 року більш різке підвищення мінімалки практично не вплинуло на видаткову частину.

"Підвищення мінімалки до 3200 грн змусило збільшити витрати на зарплату бюджетникам, але воно майже повністю перекрилося за рахунок збільшення розрахункових надходжень з боку інших показників: надходження від податку на доходи фізосіб, скорочення необхідності дотування Пенсійного фонду та скорочення необхідності в субсидіях для населення через підвищення зарплати", - пояснив Жаліло.

Позитивним впливом потенційного підвищення мінімальної зарплати повинна стати і детінізація. У 2017-му зростання до 3200 грн трохи підтягнуло її до реального показника виплат. Так як багато підприємців хоч і звітували про 1450 грн (мінімалка в 2016 році - адже нижче вже не можна було), в дійсності виплачували працівникам більше, а то і в рази більше. З великою часткою ймовірності 4100-4200 грн також посприяє виведенню реальних зарплат з тіні.

Ще один позитивний наслідок від зростання мінімалки, що лежить на поверхні - у людей буде більше грошей, а значить - збільшиться купівельна спроможність громадян.

Але і в даному контексті ряд експертів апелюють до можливого витка інфляції внаслідок підвищення мінімальної зарплати до 4100-4200 грн.

"Підвищення мінімальної заробітної плати з минулого року стало дуже потужним інфляційним фактором. Звичайно, зарплата не є єдиною інфляційною складовою, але в структурі подорожчання продовольчих продуктів це грає істотну роль. Люди будуть отримувати більше. Але збільшення їх купівельної спроможності буде поглинати інфляція", - вважає економіст Ярослав Жаліло.

Інфляційні ризки можуть виникнути, але лише за умови, що підвищення соцстандартів не буде збігатися з ростом продуктивності економіки.