Чи дозволяє церква кремацію?

Чи дозволяє церква кремацію?, Мирослава Бицька

Через обмаль місць на українських кладовищах та складну ситуацію із захороненням померлих кремація знаходить все більше прихильників серед населення. Однак крематоріїв на Україні обмаль. Окрім того вони знаходяться лише на території міст-мільйонерів. Для менших міст - це велика розкіш.

Багато українців не знає, чи подібне поховання дозволяє церква і чи не суперечить воно церковним канонам, - пише "Конкурент".

Якщо в ісламській та юдаїстській традиціях тіло повинне бути придане виключно землі, то в християнстві ставляться більш лояльно до різних способів поховання.

Олег Точинський, речник Волинської єпархії Української православної церкви, каже, що, попри те, що де-юре кремація не є офіційно забороненою в православній церкві, де-факто у православ'ї вона є доволі рідкісним та незвичним явищем.

«Ми можемо зустріти інформацію про кремацію православних спочилих в таких країнах, як Японія чи Італія, де традиційне поховання неможливе з причин територіального обмеження, або там, де кремація передбачена на законодавчому рівні. Однак сама по собі кремація не знаходить позитивних відгуків у традиції нашого народу.

В першу чергу, подібне ставлення до кремації пов'язано з тим, що в межах наших національних звичаїв ми вбачаємо шанобливе ставлення до спочилих, навіть після їхньої смерті. Зрештою територія нашої Батьківщини сьогодні не обмежує нас у традиційному похованні.

Звичайно ж, говорячи богословською термінологією, для Бога немає жодних проблем воскресити в потрібний час і кремованих, і тих, хто колись потонув, і навіть тих, кого з'їли хижі звірі. Проте і богослужбова, і народна традиція вбачають під собою саме поховання у землю.

Як сказано у Святому Письмі: «У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся» (Бут. 3:19). У цих словах коротко описаний цикл життя людини, підсумком якого є саме повернення у землю.

Тому, дотримуючись традиційного поховання, ми ще і виконуємо цей Господній заповіт».

Речник Волинської єпархії УПЦ КП, настоятель Жидичинського монастиря Костянтин Марченко говорить, що у великих містах, де ця проблема більш гостра, така практика існує, і її ніхто не критикує.

«Не мине це і нас. Хто не згідний з цим, нехай їде в Гаразджу, або подарує міському кладовищу свій особистий пай», – зазначає священик.

Пастор Луцької біблійної церкви Сергій Шараєвський пояснює, що зазвичай серед протестантів немає жодного упередження стосовно кремації.

«На Заході це є досить популярний спосіб поховання. Біблія жодним чином не обмежує те, як людину потрібно хоронити. Наприклад, цар Саул був кремований, а патріарх Йосип — муміфікований за єгипетською традицією. На моє переконання, це особисте питання окремо взятої особи та сім'ї. Проте важливіше не те, як тебе похоронять, а те, що буде із твоєю душею. Про душу, як і про тіло, потрібно подумати ще при житті», — пояснює Сергій Шараєвський.

Читайте також:

крематорій поховання біопоховання спалювання Україна
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
12 дуже добре
(1 оцінка)
Високі оцінки користувачів за Корисність
1 людина рекомендує
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі