Вигнати з хати і суд не питати: в Україні ввели нові покарання за насильство

У Міністерстві внутрішніх справ заявили про небувалий прорив в боротьбі з домашнім насильством – набув чинності відомчий наказ №654, який, на думку керівництва Міністерства, дозволить миттєво допомагати жертвам.

Поліцейські зможуть при необхідності виганяти кривдника з житла – без суду, прямо на виклику, – пише "Сегодня".

Що зміниться

Як заявила заступник Міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук, відтепер поліцейські, які приїдуть на виклик, зможуть відразу подбати про безпеку жертви – наказ дозволяє виписати кривдникові термінове розпорядження.

"Воно зобов'язує правопорушника покинути місце проживання (перебування) особи, яка постраждала. Таке розпорядження містить заборону на вхід і перебування в цьому місці і будь-яким чином контактувати з потерпілою особою. Новації дозволять негайно ліквідувати загрозу життю і здоров'ю для постраждалої людини", – пояснила Ковальчук.

Припис може містити такі заходи: зобов'язання покинути місце проживання (перебування) особи, яка постраждала, заборона на вхід і перебування в місці проживання (перебування) особи, яка постраждала, заборона будь-яким способом контактувати з постраждалою особою.

Ризики

Однак оптимізм МВС розділили далеко не всі. У соцмережах розгорілися бурхливі дискусії про те, що видворення людини з його житла на 10 днів (згідно з приписом) виявиться на руку аферистам, які захочуть заволодіти нерухомістю або майном в момент відсутності власника.

"Часто адвокати при розділі майна в процесі розлучення рекомендують жінкам писати якомога більше заяв на своїх чоловіків як до поліції, так і до інших структур з метою тиску на суд", – коментує тему один з користувачів. Інші користувачі висловлювали побоювання, що видворена з свого житла людина, опинившись на вулиці і будучи "на адреналіні", може вчинити новий злочин: "Щоб був порядок, то потрібно затримувати таких осіб на добу-троє без рішення суду, за рішенням поліцейського".

До дискусії в інтернеті підключилися і поліцейські. Одні висловили побоювання, що нововведення так і залишиться на папері, інші парирували, що приписи допоможуть багатьом потерпілим, а кривдників змусять задуматися над своєю поведінкою.

"Я вважаю, що ефективнішим стали б не обмеження для кривдника, а надання тимчасового притулку для постраждалої людини. Припис має бути крайнім механізмом", – говорить поліцейська Оксана Санагурська.

Інші копи повідомили, що затримуватимуть людину лише в тому випадку, якщо побачать з її боку агресивні дії, які несуть загрози життю і здоров'ю для них або заявника. При цьому уточнили, що порушник, на якого винесено припис покинути житло, повинен повідомити поліцію про своє нове тимчасове місцеперебування. Куди повинен направлятися вигнаний з квартири дебошир – під паркан, до друзів, на лавочку до скверу – наказ не регламентує.

Зараз, зі слів патрульних, процедура інша.

"Приїхавши на такий виклик, ми переважно затримуємо бешкетників, відвозимо їх до відділку, далі з ними розбираються там. Коли дурощі у нього вляжуться, його відпускають додому", – пояснив один із патрульних поліцейських.

При цьому уточнив, що норма про розпорядження була й раніше – у вигляді статті в адмінкодексі, тільки при цьому копи не виписують таких документів. Штраф за його невиконання – від 170 грн до адмінарешту на 7 днів.

Думка юриста

Юристи вважають, що наказ порушує права людини.

"Недоторканність приватного житла і приватного життя гарантована Конституцією, наказ ж обмежує ці права", – говорить адвокат Іван Ліберман.

Із його слів, без участі суду рішення про розпорядження приймати не можна.

"Поліцейський може помилятися, бути втомленим, мати певну заангажованість або просто жити в цьому районі – загалом може суб'єктивно підійти до винесення припису", – міркує експерт.

Ліберман, як і багато хто, впевнений в тому, що наказ створює благодатний грунт для афер:

"Людина – власник житла, його співмешканка пише на нього скаргу в поліцію – її виселяють на вулицю. За цей час злочинці можуть винести все з його квартири".

Проте юрист вказує, що ідея правильна, але повинна бути істотно допрацьована: "Наказ можна було б привести до американських норм: там поліцейські можуть обмежити доступ до конкретного потерпілого, але не до приміщення. Причому на короткий час: наприклад, на три години. За цей час вони негайно звертаються до суду, де встановлюється, чи дійсно є підстави застосовувати до людини таке обмеження".

Також, на думку адвоката, через такий наказ суди можуть завалити справами щодо відстоювання своєї честі і гідності та спростування наклепу:

"Так, когось визнають винним в насильстві, але буде і частина визнаних невинними. Ці люди зможуть подавати до суду проти тих, хто на них звів наклеп, хто порушив їх нормальний спосіб життя, і вимагати від 100 до 300 тис. грн морального збитку ".

Водночас Ліберман вказує і на деякі нюанси позначення провини агресорів: "Наш суд звик просто посилатися на протокол поліцейського – вважається, що протокол є беззаперечним фактом.

Я вважаю, цього недостатньо – свідчення поліцейського повинні бути обов'язково підкріплені належними доказами: матеріалом, зафіксовані нагрудним відеофіксатором. Тільки тоді суд може спиратися на ці свідчення.

Тобто вина агресора в суді повинна бути підтверджена не тільки відомостями з заборонячого припису, а й вигляді відеодоказів. Це потрібно, щоб суддя побачив, так це агресор, як він поводився і чи не порушив процедур сам поліцейський.

Також це все повинно бути в обов'язковій присутності того, кого звинувачують у домашньому насильстві і чиї права в зв'язку з цим обмежують. Сьогодні ж такі рішення часто приймають заочно на підставі протоколу поліцейського без самого порушника".