Японський науковець хоче допомагати навчати студентів СНУ його рідної мови

Цьогоріч уже вдруге у Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки завітав гість із Країни вранішнього сонця – Йоічі Араі. 

У Японії пан Йоічі закінчив факультет німецької літератури Кеійського університету, а в нашому виші є здобувачем кафедри німецької філології факультету РГФ. Тема дисертації – еміграційна німецька література в Японії та японська література в Німеччині, міжкультурна комунікація. Науковий керівник – доцент, кандидат філологічних наук Галина Новак.

"Вибір такої теми зумовлений тим, що Японія та Німеччина – віддалені країни із різними мовами та культурними традиціями. У нинішній час посилення політичних, економічних і культурний зв’язків представникам цих народів треба краще розуміти один одного, щоби налагодити співпрацю. Сподіваюся, що моя робота сприятиме цьому. Крім того, я першим розкриваю тему японської літератури як еміграційної в інших країнах", – пояснив Йоічі Араі.

У рамках свого візиту японський науковець подлився своїми враженнями про нашу країну: "Україна виглядає так, як Японія перед Другою світовою війною. В Луцьку ще можна побачити краєвиди, природу, а, наприклад, у Токіо – тільки високі будинки, усе індустріалізовано. Містом їздять надшвидкісні потяги. У квітні там сезон цвітіння сакури. Це дуже гарно. Ваші викладачі хотіли б приїхати, побачити цю красу, та вартість квитка висока".

Щодо системи освіти, то, на думку Йоічі Араі, вони практично однакові. Спочатку діти ходять у садочок, з 6 років – у початкову школу, потім ще 3 роки – у середню. Після цього складають іспити і вступають до університету. Там навчаються 4 роки й отримують ОКР «бакалавра». Після цього вже можна вчитися на магістра. Термін навчання – 2 роки. Далі, за бажанням, можна вчитися на доктора наук (ще 3 роки). Але в Токіо багато таких студентів, які не прагнуть здобути ступінь доктора наук. "І причина не в грошах. Просто для нас це нетипово. Достатньо вивчитися на магістра, щоб отримати хорошу роботу", - пояснив гість.

Окрім того науковець говорив, що сьогодні інтернаціональні зв’язки відіграють дуже важливу роль. В Японії мало бізнесменів, політиків, які б не знали англійської мови. Людина, яка знає японську, матиме доволі великі перспективи. В Празькому, Варшавському, Познанському університетах студенти, які закінчують факультет японської філології, можуть без проблем потрапити до Японії і отримати непогану роботу.

"Якщо Україна прагне до хороших міжнародних економічних зв’язків, потрібно мати не тільки перекладачів із англійської, німецької та французької мов, але й зі східних, зокрема японської, оскільки Японія є найбільш розвиненою країною на Сході. У Київському університеті імені Тараса Шевченка, Хабаровську (Росія) є багато японських відділень. У Луцьку такої можливості немає, тому я хочу допомагати вивчати японську мову у СНУ імені Лесі Українки", - висловив Йоічі Араі свою готовність допомагати вишу.