Холодний Яр – 2013 – нова теренова гра від “Батьківщини Молодої”

«І повіє огонь новий з Холодного Яру!» – це не лише слова Тараса Григоровича Шевченка, це бойовий заклик до боротьби та існування справжньої національної свідомості. Саме під цим гаслом проходила військово-патріотична гра «Холодний Яр – 2013». Та ніхто не зможе розповісти про цю подію краще,  аніж її учасники.

І сьогодні нам пощастило поспілкуватися із представниками молоді та активістами ВОГО «Батьківщина Молода» Павлом Потапчуком, Максимом Дацюком та Богданом Олейчуком.

На сайті http://onlajnigry.net/flash/boks/ можна провести час з користю. 

Хлопці, скажіть, а що вам відомо про Холодний Яр?

– Насамперед пригадуються слова із книги Юрія Горліс-Горського, котрий вважав події Холодного Яру «одною із найяскравіших сторінок Визвольної боротьби в Україні». Від себе хочеться додати, що події, які там відбувалися стали показником боротьби незламних духом із нерівним у кількості супротивником.

Чим вас зацікавила ця теренова гра?

– Ми, як представники «Батьківщини Молодої» і просто свідомі та патріотичні громадяни нашої держави, не могли проґавити такої можливості проявити власний бойовий дух та стати своєрідною частинкою історичних подій. Адже подібні військово-патріотичні ігри спонукають молодь не втратити історичну пам’ять. Разом ми будуємо історію та майбутнє.

Із чого розпочалася ваша поїздка?

– Спершу із офіційного запрошення та розсилки ознайомлювальних матеріалів ми дізналися про «Холодний Яр – 2013». Коли ми з’ясували, що й до чого, звісно, захотіли взяти участь. Виїхали зі Львова 19 квітня о 19.30 у напрямку Холодного Яру. Дорогою забрали делегації із Тернополя, Хмельницького і Вінниці.

Наскільки мені відомо, дорога до Холодного Яру займала чималий проміжок часу…

– Це правда. Хоча у дорозі ми провели аж 16 годин, проте нудьгувати не приходилося. За цей час ми змогли познайомитися один з одним.

А коли ви прибули на місце призначення?

– Ми були там о 12 годині наступного дня. А через 1,5 години під’їхав ще один автобус із київською делегацією, після чого розбили наметове містечко.

Мабуть, читачів дуже цікавить сама військово-патріотична гра «Холодний Яр – 2013». Я так розумію, що учасників розподілили на команди?

– Цілком вірно. Сергій Митрофанський запропонував поділити «друзів», тобто люди від однієї делегації потрапляли до різних команд.

І скільки ж було команд?

– 2 команди, по 35 людей у кожній.

Розкажіть, будь ласка,  про перебіг гри.

– Кожна з команд отримала свій прапор (одна – чорний, друга – білий). Спочатку треба було облаштувати свій табір у різних куточках лісу протягом 40 хвилин. Команда «чорних» була кмітливішою і розмістила табір на горі висотою близько 7 метрів (із посмішкою пригадує Павло –авт.). А команда «білих» розташувалася в низовині.

А це правда, що вам допомагала розвідка?

– Так, допомагала. Але це були учасники кожної команди, які мали вивідати, де розташований табір іншої команди.

Хм, трішки заплутано. Отож облаштували табори, обрали розвідку. І хто віднайшов табір супротивника першим?

– Розвідка «білої» команди на чолі зі мною знайшла першою табір «чорних» (додає Богдан Олейчук – авт.) .

Та були і бої. Наскільки ж «криваві» ?!

– Було 4 наступальних бої. Усі 4 поєдинки ознаменувалися поразкою «білої» команди. Не такі вже й криваві (коментує Павло – авт.). Проте певна «секретна зброя» у «чорних» була – це дівчата, котрі своїми гучними вигуками закликали «чорну» команду до захисту власного табору. Прапор «білої» команди був захоплений і до кінця гри залишився не відвойованим.

Якщо не помиляюся, то усі ці моменти мають приносити певну кількість балів?

– Так  і є. Можна було отримати додаткові бали ще й за зірвання пов’язки із руки супротивника під час самого бою. За кожну пов’язку нараховувався 1 бал, завойований прапор міг принести 20 балів, захищений власний – ще 20 балів. Що важливо: якщо із когось зривали пов’язку, то він міг піти на базу і, так би мовити, поновитися (пояснює Максим – авт.).

Якось так нагадує комп’ютерну гру в реальності.

– Ні, це значно краще, можливо, певна схожість є, проте це загартовує справжній бойовий дух, адже всіляке може трапитися, треба мати підготовку.

Та чи були такі випадки, коли могли відібрати бали?  

– Згідно із правилами штраф за нецензурну лексику і порушення правил гри тренери команд знімали відповідну кількість балів.

Невже команда «білих» була дуже слабкою, що 4 рази поспіль не здобула перемоги?

– Біла команда не здобула перемоги, та це не ознака слабкості. Ми вважаємо, що відважно та гідно представили команду і змогли стати до боротьби, незважаючи на те, що сили були нерівними (коментує Богдан – авт.).

Які емоції закарбувалися у вашій пам’яті?

– 21 квітня Холодний Яр був запалений неабияким духом боротьби паралельно із відродженням пропам’ятних подій історії України. Тому ця гра нам запам’ятається надовго і викликатиме позитивні емоції при згадці про неї.

А чи були ви на меморіальному мітингу?

– Аякже! Учасниками даного мітингу стали опозиційні сили: «Батьківщина Молода», «Свобода», «Удар». Насамперед це був лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок та народний депутат Ігор Мірошниченко, народний депутат від ВО «Батьківщина» Микола Томенко, голова Народного руху України, член Національної спілки письменників України Василь Куйбіда, а також учасники з різних куточків України.Та не обійшлося без провокацій.

Невже були неохочі до проведення мітингу?

– Ще не встиг мітинг нормально розпочатися, як приблизно десятеро  людей вирішили розгорнути прапори «Партії регіонів» паралельно із неадекватними репліками. Звісно, це було досить недоречно з їхнього боку. Однак надовго вони не затрималися.

А скільки людей взяло участь у заході?

– Точної цифри не назвемо, говорять, що аж до 2 тисяч людей прийшло, аби вшанувати борців за волю України.

Що ви отримали на пам’ять від цієї військово-патріотичної гри, крім емоцій та яскравих спогадів?

– Після офіційного завершення мітингу та гри, виступів делегатів відбулося вручення дипломів учасникам із підписами голови ВМГО «Батьківщина Молода». Також кожен учасник отримав у подарунок авторську книгу «Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського під упорядкуванням Романа Коваля (Президента Історичного клубу «Х.Я.» – авт.).