10-11 класи закривають у школі під Луцьком

У закладі загальної середньої освіти «Жидичинський ліцей №31» назрів скандал через закриття старших класів. Батьки дітей, які вчаться у цій школі, проти. Серед аргументів – воєнний стан, тривоги та проблеми з доїздом.

У департаменті освіти кажуть, що усе роблять згідно з чинним законодавством.

До редакції сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» звернулися схвильовані батьки освітнього закладу. Вони не хочуть, аби у їхній школі закривали 10-11 класи.

Що кажуть батьки

Багатодітна мама дев’ятикласника Оксана Федчик розповіла журналістам «Конкуренту», що до цього навчального закладу ходять діти з шести навколишніх сіл.

«У нас дуже гарна хороша школа. І от у період війни вони вирішили ці класи закрити і перенести у луцьку школу №11. У нас проблема з маршрутками не вирішена, люди ледь впихаються, як оселедці, а вони ще хочуть добавити туди наших дітей.Автобуси ні наша школа не зобов’язана виділяти, ні та школа. Як діти мають добиратися, це нікого не обходить.Деякі батьки навіть не в курсі, в яку школу переходять їхні діти. Як стали слухати, що це 11 школа, то батьки аж за голову беруться. На зараз це настільки болюче питання. У нас зараз воєнний стан, ті тривоги постійні… Ми тут прийшли їх забрали, а в Луцьк хто так наїздиться?» – обурюється жінка.

За словами мами, наразі у паралелі 9-х є три класи. Загалом це близько 70-ти дітей, які у 10-ий клас уже, очевидно, підуть у іншу школу.

«Директор теж переживає, йому також це питання болить. Нам сказали, що нібито не назбирується достатня кількість діток, проте у минулі роки дітей було ще менше і лишалося по одному класові в паралелі.Я багатодітна мама, у мене вдома п’ятеро діток, ми живемо недалеко біля школи, це дуже зручно. Людям з навколишніх сіл теж зручно добиратися теж.Ми в переживаннях, бо це воєнний стан, це 10-11 класи, в них ЗНО має здаватися, а це зміна класу. Діти з села мають приїхати в місто, поки вони адаптуються… Як ті екзамени мають здаватися? Це ж психіка дітей страждає.А з маршрутками тут просто біда. Наші люди неодноразово зверталися у міську раду. Бо вони то до міста нас приєднали, а люди з горем пополам добираються до міста на роботу», – каже Оксана.

Що кажуть у департаменті освіти

Щоби розібратися, ми поспілкувалися з директором департаменту освіти Луцької міської ради Віталієм Бондарем, який зазначив, що освітяни просто виконують норми закону.

«Ще у 2021-му році було прийнято рішення про зміну типів навчальних закладів згідно з чинним законодавством. У цьому закладі освіти ще 2 роки тому були проведені громадські слухання, обговорення, пропрацьовувалося з батьками, а коли настав час реалізовувати закон, втілювати його в життя, то починається обурення.Як би нам не хотілося, але букву закону ми виконати мусимо, бо є поняття освітньої субвенції, виплати заробітньої плати педагогічним працівникам.Не може школа, яка має менше двох десятих класів, мати статус ліцею.

Це також стосувалося і стосується міських шкіл, які вже рік тому перейшли у статус гімназій. Це стосується і шкіл в сільській місцевості.

Ми є заручниками ситуації, як і департамент і міська рада, так і фактично усі заклади освіти», – пояснив чиновник.

У селах жидичинського напрямку, за словами очільника департаменту Віталія Бондаря, дітей часто віддають у Вишкіський ліцей, Княгининівський ліцей та інші заклади у межах нашої громади.

«Чинне законодавство є, його ніхто не міняв, хоч і воєнний час, ми маємо усе втілити в життя, бо ми завтра не отримаємо ні освітньої субвенції, нічого на діяльність закладу освіти. І, можливо, у перспективі служба якості освіти дасть рекомендації щодо закриття школи. Це, думаю, гірший варіант, аніж варіант зміни типу закладу освіти.

Щодо транспорту, то цей заклад освіти має три автобуси. Ми, звичайно, будемо пропрацьовувати питання щодо забезпеченості територіальної доступності початкового і гімназійного циклу. Щодо ліцейного циклу, це лягає на плечі батьків. Хоча ми маємо і може це забезпечити також. Так пише чинне законодавство», – додав головний освітянин громади.

Наші журналісти також зв’язалися з директором школи у Жидичині, проте телефоном розмовляти він не захотів.