Волинянин після поранення повінчався та знову відправився в зону АТО

9 вересня на Театральному майдані лучани проводжали бійців батальйону «Айдар» у зону АТО. Серед тих, хто зібрався в дорогу, був і Андрій Нагай – кореєць з українською душею. Буквально напередодні з дружиною Людмилою він узяв церковний шлюб, де були присутні їхні чотирирічна донька та на рік молодший син. Тим часом у цього подружжя є дорослі діти і навіть онуки, оскільки обоє вже мали сім'ї. Про романтичну історію їхнього кохання я дізналась, зустрівшись цими днями з Людмилою.

      ДОРОГА ДО ЩАСТЯ ДОВЖИНОЮ В 20 ЛІТ
     Батько Андрія був військовим. Тож сім'я не раз міняла місце проживання у колишньому Радянському Союзі. На початку 80–х минулого століття опинилася в Луцьку. Обласний центр Волині став містом, де батько закінчив свою військову кар'єру.
     — А познайомились ми з Андрієм у 1984 році, — почала розмову Людмила, яка родом із Рівненщини. — Я їхала до Києва вступати в театральний інститут імені Карпенка–Карого. Андрій направлявся до Луганська — хотів стати курсантом військового училища. Зустрілись ми у поїзді…
     І, певно, тоді зародились їхні почуття. Життєві обставини трохи підкоректували плани молодих людей. Через захворювання голосових зв'язок дівчина змушена була забути про сцену. Андрія при вступі у військове училище спіткала невдача. Незмінними залишились теплі стосунки. Хлопець приїжджав до Людмили на Рівненщину. Вони зустрічались, спілкувались. Він навіть пропонував вийти за нього заміж. Але, як каже сьогодні Людмила, мабуть, не дуже наполегливо. Тому й не сприйняла пропозицію всерйоз. Вона провела його на службу в армію, але, знову ж таки, не обіцяла, що буде чекати. Листувались. Після армії Андрій знову кликав до шлюбу, але…
     Так мало бути, щоб кожен із них створив свою сім'ю. У Людмили народилось троє синів, а в Андрія — донька і син. І навіть тоді, як вже вони росли, чоловік хотів, щоб вони з Людмилою поєднали свої долі. Та стримувало обох те, що діти були ще маленькі. Тому не стали нічого ламати у своєму житті.
     У 90–х роках жінка якийсь час була за кордоном. А коли повернулась, вони знову зустрілись. Видно, долю не обминути.
     — До речі, дружина Андрія і мій чоловік, знали про наші почуття, які не покидали нас із молодих літ, — розповідає Людмила. — І чули, як Андрій казав: «Якщо тільки Люда захоче, то ми будемо разом…».
     І настав той довгоочікуваний день. Вона відповіла Андрієві: «Так». Заради того, щоб бути в парі, вони розірвали перші шлюби. І в 2006 році у Луцьку почали своє життя, як кажуть, із нуля. Власне, це сталося тоді, коли діти виросли (сьогодні вже четверо онуків подарували батькам). А у 2010–му на світ з'явилась уже їхня спільна донька, яку назвали Олександрою, через рік — син Євген. Чи шкодують, що саме так склалось життя, що так багато літ нібито втрачено, бо вони не були удвох? 
     Судячи зі слів жінки, жалю нема — що прожито, то прожито. Але є переконання: видно, Богові так угодно було, аби вони вже у зрілому віці зійшлися і по–особливому оцінили такий дарунок долі.
     
     РЕВОЛЮЦІЯ ПОКЛИКАЛА АНДРІЯ НАГАЯ ДО САМООБОРОНИ
     Хоч і не просто починати все заново, бо жити доводиться на найманій квартирі, але вони нарешті разом. І цим усе сказано. Останнім часом Андрій працював на фірмі «Теріхем–Луцьк», але тут пройшло скорочення. Чоловік розрахувався, був без роботи. Це співпало з початком подій на Євромайдані у Києві. Андрій, кореєць за національністю, але українець у душі, вступив до Самооборони Волині.
     — Спочатку мені не дуже подобалось, — каже Людмила, — що Андрій міг добу, а то й дві не з'являтись вдома. Як і кожній жінці, неприємно, коли не знаєш, де чоловік. Але потім все стало на свої місця. Я знала, що самооборонівці їздили охороняти кордон із Білоруссю. Пізніше з товаришами вирушив до Харкова, де треба було налагоджувати Самооборону. А після Харкова — в Луганськ. І вже там, у військкоматі, його поставили на облік. Він потрапив до батальйону «Айдар».
     Почалась антитерористична операція — тижні, місяці тривог і переживань. Перші поранені, вбиті. Нескінченні дні жалоби. Це тут. А там…
     — Андрій бачив смерть, — продовжує Людмила, — бачив, як хлопцям голови відривало. Його декілька разів контузило. За переживаннями я не помічала, коли кінчається день і починається ніч. Тільки молилась за чоловіка і за тих, хто поруч із ним. А в серпні його поранило. Направили до Харкова, але там був такий наплив важкопоранених, що йому запропонували лікуватися в Рівному, Львові, Києві. Ми вибрали Рівне, куди можна дістатись літаком. Поки він летів, я домовилась із адміністрацією Луцького військового госпіталю, щоб його сюди поклали. Хлопці із Самооборони перевезли Андрія до Луцька.
     — Ви його відвідували, розмовляли з ним — відчували, що чоловік, одужавши, поїде знову на Схід?
     — А я це знала із самого початку, як тільки Андрій потрапив до «Айдару». Він не раз говорив, коли ми розмовляли по телефону, що стоятиме до кінця. Айдарівці — це не хлопці, яким по 18 — 20 років. Це вже досвідчені мужчини. Вони дуже відповідальні і хочуть, щоб та страшна війна не прийшла сюди, до їхніх сімей, їхніх дітей.
     Від Людмили я почула і такі зворушливі слова:
     — Якби не малі діти, теж не сиділа б удома, бо кожен повинен захищати свою державу. У мене троє дорослих синів. Тепер переживаю: сьогодні їх заберуть чи завтра? Старшим уже прийшли повістки. В одного двоє малих діточок, у другого — немовлятко народилось.
     
     ОТЕЦЬ МИХАЙЛО ПОВ'ЯЗАВ ЇМ РУШНИКОМ РУКИ
     Якраз тоді, коли Андрій після лікування в госпіталі мав від'їжджати на Схід України, вони з Людмилою вирішили узаконити свої стосунки.
     — Справа в тому, — зізнається жінка, — що ми хотіли це зробити з самого початку, як тільки стали жити разом. Але, скажу так, обставини складались не на нашу користь. Починати сімейне життя в такому віці непросто — це ж із нуля. До того ж ми втратили дорогих нам людей — і знову відкладалось офіційне одруження. Коли чоловік уже був у зоні АТО, то говорили, що як тільки закінчиться війна, зареєструємо шлюб, щоб донька та син були «легальні» і перед Богом, і перед людьми.
     А сталось це швидше. І значною мірою завдяки отцю Михайлу — настоятелю храму УПЦ Київського патріархату села Маяки Луцького району. Він благословив айдарівців перед першим їхнім від'їздом на Схід. Згодом їздив у зону АТО, мав духовне спілкування з бійцями. І Людмилі переказував від Андрія вітання. І до вінчання благословив їх.
     Перш, звичайно, була урочиста реєстрація шлюбу в Луцькому рацсі. Поспішало подружжя, знаючи, що після одужання Андрій знову буде там, де обороняють Україну. Другого вересня принесла заяву. Прийняли її, але сказали, що треба місяць чекати, бо так передбачено законом. Та після того, як жінка розповіла про їхню з Андрієм ситуацію, ці умовності зняли. Вистачило довідки про поранення чоловіка, щоб через день, 4 вересня, їхній шлюб зареєстрували.
     — Ми спеціально вибирали будень, — каже Людмила. — Хотіли тихенько розписатись і вже вдома з дітками відзначити цю подію. Але не так вийшло, як думалось. Підходимо до рацсу, а там уже айдарівці з дружинами. Квіти, вітання, традиційне шампанське. Зате завдяки цій зустрічі познайомилась із бійцями — тими, хто поруч із Андрієм на Сході. Одне слово, з його бойовими побратимами, котрі, як і він, щодня ризикують життям.
     А потім зателефонував отець Михайло — призначили день вінчання.
     — Вибрали понеділок, 8 вересня, знаючи, що у вівторок айдарівці вже вирушають у дорогу. Цього дня спочатку охрестили своїх діток — Олександру та Євгена. Раніше не могли цього зробити, бо наш тато не був хрещений. Він пройшов цей обряд лише тоді, як вперше їхав на Схід. І знову — приїхали до церкви села Маяки й чуємо, що дзвони виграють, мов на велике свято. Це отець Михайло та друзі Андрія потурбувались, щоб таїнство вінчання стало для нас особливим — урочистим, незабутнім.
     …Коли перед вінчанням мова зайшла, як будуть одягнені Людмила і Андрій, то без обговорень зійшлись на одному: вона постане перед вінцем в українському строї, він — у формі вояка, з якою не розлучається уже не один місяць. І дітки були у вишиванках. І коровай особливий — з тризубом, у кольорах національної символіки, із написом «З любов'ю від «Айдару»!
     Провівши Андрія на Схід України, Людмила Мунтяну (прізвище жінка не змінила, бо «багато документів довелося б переробляти») молиться за чоловіка і за всіх, хто став на захист України.
     — Андрій завжди хотів бути військовим, — каже жінка, тамуючи сльози. — Ця мрія не збулася в юності. Зате став вояком тепер. Ось у такий тривожний і відповідальний час.

АТО Луцьк допомога АТО
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Новини компаній
Камера передає відеозображення на Ваш смартфон або будь-який інший пристрій. Ви можете бачити, що відбувається як в реальному часі, так і переглядати відеозапис пізніше. У чому плюси IP-камер? Уявіть, що Ви поїхали на роботу і забули: чи вимкнули праску. Або хвилюєтеся про збереження майна під час відпустки. У всіх цих ситуаціях Вас заспокоять IP-камери відеоспостереження. Камери легко встановлюються на стіні або на полиці шафи і передають інформацію на ве...
Новини компаній
Шановний Ігоре Петровичу! Колектив Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 1» АТ «АК «Богдан Моторс», яке знаходиться у м.Луцьк, висловлює Вам, як голові Волинської обласної ради, подяку за шанобливе ставлення до питання націоналізації українських підприємств. Луцький завод «Богдан», незважаючи на відсутність підтримки з боку держави, намагається вижити та зберегти робочі місця. Завод - це найбільше підприємство в Україні з виробництва сучасних ав...
Суспільство
Відомого хірурга з Волині Ростислава Валіхновського, який є директором і засновником медичного центру «Клініка Доктора Валіхновського», висвятили  у диякони. Дияконську хіротонію над Валіхновським здійснив митрополит Онуфрій, – повідомили у інформаційно-просвітницькому відділі УПЦ МП. Висвячення провели у день пам’яті святителя і чудотворця Миколая, 22 травня, після   божественної літургії у Свято-Миколаївському соборі Свято-Покровського жіночого монастиря...
Новини компаній
Мобільний інтернет став невіддільною частиною життя сучасної людини. Новий стандарт мобільного інтернету 4G / LTE – революційна технологія, яка неабияк розширила наші уявлення про те, що таке справжня мобільність і безмежна свобода. Швидкість передачі Головна перевага 4G – у швидкості передання даних, що дає змогу споживати контент у найвищій якості без найменших затримок. Якщо порівняти з найбільш сучасними мережами 3G/HSPA, середня швидкість передання да...
Новини компаній
Стильне і надійне рішення Up-brella – це стильна парасолька зворотнього складання, дуже зручна у використанні. Це нове конструктивне рішення для захисту від дощу. Вона стане у нагоді у будь-яку зливу, град, сніг або вітер, що леденить. Ця незвичайна парасолька ніколи не залишить калюжу на Вашій підлозі, не намочить Вас і Ваш одяг. Адже це так неприємно! На Вас не впаде ні крапельки, коли Ви виходитимете з машини, з дома або заходитиме в магазин. Більше нія...
Новини компаній
Сучасним дітям доступні десятки розваг - будь-які мультфільми завжди доступні в інтернеті, гаджети завжди під рукою, а іграшками завалені всі шафи. Батьки все частіше замислюються над тим, що подарувати, щоб захопити і розвинути творчі здібності своєї дитини. Паперовий альбом, олівці і фломастери не здивують дітей, тому що малювати можна за допомогою комп'ютерних програм або в додатку смартфона. На допомогу прийшла унікальна новинка - технологія малювання...
Новини компаній
Де купити гарну лампу для манікюру? Наша відповідь - магазин novinki.top. Ми пропонуємо унікальну розробку - LEDлампу «SUN», яка дозволяє висушити гель-лак за лічені секунди. Що таке лампа «SUN» і чим вона відрізняється від інших? Неповторний дизайн, в якому відсутнє дно. Для чого? Це дозволить робити не тільки якісний манікюр, але і педикюр. Чому варто купити саме лампу «SUN»? завдяки подвійному джерелу світла, лампа просушує всі популярні види гель-лаку;...
Новини компаній
Століття технологій захоплює не тільки дорослих. Більшість дітей з самого раннього віку піддаються впливу інтернету, онлайн-ігор і все менше проводять час на вулиці та зовсім перестають грати в розвиваючі ігри. Ви батьки, і вас не оминула ця проблема? Тоді спеціально для вас ми пропонуємо Magic Dough - пластилін для дитячої творчості, яким із задоволенням будуть займатися і малюки, і підлітки. Magic Dough - це набір для ліплення, який включає в себе інстру...
Новини компаній
Щодня людина стикається з проблемами, стресами і страхами. Якщо це дорослий, то впоратися з труднощами, що навалилися легше. Якщо ж проблеми наздоганяють дитину, то вона закривається в собі і намагається вийти з ситуації самостійно. Різноманітні тренінги та тести розробляються психологами для вирішення дитячих емоційних проблем. Технологія малювання на воді Ебру вважається ефективним інструментом з'ясування причин дитячих проблем. Яким чином малювання фарб...