Папір ціною чийогось життя

У час, коли країна вмивається кров’ю українських солдат, які відстоюють її кордони та честь, місто Луцьк, як і сотні інших українських міст, густо прикрашене «величними» білбордами із різнотипними обличчями. Хто гарніший, хто чесніший, на кому більше камуфляжу: кількість кандидатів, які усміхаються перехожим із рекламних щитів – просто вражає. Жодного борду із ковбасою чи подвійними тарифами – одні обличчя.

До старих-перевірених додалися нові, народжені революцією, виплекані обуреннями, бо ж усім хочеться скористатися шансом оновити владу. А в результаті – стільки політичної реклами Україна не бачила навіть в мирний час. Стільки грошей на зовнішню рекламу не витрачали навіть коли виборці пропонували обміняти ці затрати на хліб для голодних чи ліки для хворих. А сьогодні могли б одміняти на… скільки ж сьогодні Україні недостає речей, на які можна було б проміняти ці «білбордові» гроші!

Громадська організація «Бойкот» приєдналася до всенародного обурення з приводу такого марнотратства під час війни і провела власне дослідження затрат на зовнішню рекламу кандидатів у народні депутати України в місті Луцьку (виборчий округ №22). «Бойкот» переконався, що витрати – переходять усі розумні межі.

Громадські активісти з’ясували цінову політику організацій, що займаються розміщенням зовнішньої реклами. Від імені тих чи інших політичних суб’єктів звернулися до рекламних організацій і отримали кошторис. А відтак – підрахували суми, «викинуті» на зовнішню рекламу в межах луцького округу.

Отож, середня вартість білборду – 3 500 грн. Сюди входить ціна за оренду площі, друк постера, монтаж та демонтаж. Загалом, у Луцьку 420 бордів, з яких близько 250 – сітілайти, середня вартість яких трохи менша, біля 1000 грн.

Ще один вид зовнішньої реклами – брандмауер. Це – повноколірне зображення великих, нестандартних розмірів, яке розміщують на фасадах будинків або будь-яких інших будівель з того боку, який найкраще бачать перехожі та пасажири громадського транспорту. Таких у Луцьку – близько 20 одиниць. Вартість відрізняється, залежно від розмірів площини та її розміщення. Орієнтовно: від 5000  до 35000 грн. Ми беремо середню цифру – 9000 грн.

Політична агітація зараз займає приблизно 80% усіх площин. Термін «майоріння» перед очима лучан – в середньому півтора місяці.

Отож, за півтора місяці політичної агітації на зовнішніх носіях лише у місті Луцьку отримуємо 2 280 000 грн!

І це не просто два мільйони двісті, витрачені на забавки, це – два мільйони двісті, недоотриманих для захисту нашої держави, для збереження життя найкращих українських чоловіків!

То ж чого варта буде «оновлена» влада, представники якої ще не дібравшись бажаних стільців, ще в найромантичніший період перевиборчих обіцянок та раболіпства перед електоратом, надають перевагу тиражуванню своїх облич у крупних масштабах у той час, коли мають реальну можливість вберегти чиєсь життя?.. Чи будуть такі депутати потім, отримавши від людей усе чого хотіли – потрібну кількість голосів, дбати про їхні інтереси?.. А, може, у них проснеться свідомість і вони зрозуміють, що саме час подумати про долю України? Навряд.

Аби більш чітко зрозуміти, що таке мільйон шістсот сьогодні для України, наведемо ціни на найбільш необхідні речі для бійців української армії:

Бронежилет 4 класу, який частково захищає від кулі автомата – від 3 000 грн

Бронежилет 6 класу, що може дійсно врятувати життя бійцю – від 10 000 грн

Шоломи – від 3 000 грн

Берци – від 500 грн

Форма – від 400 грн

Термобілизна – від 200 грн

Захисні окуляри – від 250 грн

Дощовик – 150 грн

Прибори нічного бачення – 1 500 $

Калематорні приціли і планки – від 3 500 грн

Насадки «вогнегасників» на АК – від 250грн

Радіостанція – 10 000 грн

Сонячні батареї – від 200 грн

Якщо підрахувати ці витрати і перевести на популярну нині «білбордову» валюту, безпека життя одного українського солдата вартує 2 білборди та 5 сітілайтів. Хтось скаже: крапля в морі, білбордами не окупиш всі витрати. Звісно, якщо вважати, що в Україні є лише Луцьк і крім широкоформатної реклами кандидати не викидають гроші на маленьку, але не менш вартісну поліграфію: календарики, плакатики, бойові листки (із ким в бій ідуть?)…

Коли запитаєш у кандидата: « А навіщо тобі білборд?», почуєш: «Просто хочу, аби про мене знали, аби впізнавали. А це – найпростіший спосіб». Та чи хороший це спосіб: бути впізнаваним очевидною дурістю? стати відомим через непростиме марнотратство?

ГО «Бойкот» звертається до усіх кандидатів у народні депутати України: розказуйте про себе своїми вчинками та словами під час живого спілкування з виборцями, а кошти, заощаджені на політичній рекламі, спрямуйте на те, щоб врятувати життя українських героїв! А виборців закликаємо до спільного бойкоту всім тим, хто не зробив для України нічого, але набрався нахабності повісити своє обличчя перед тисячами, серед яких – справжні герої, або принаймні ті, хто героям допомагає.

Слава Україні! Ні – триметровим обличчям!