Волиняни-учасники АТО проходять тести на гепатит «С»

Серед півтори сотні військових, протестованих у Луцьку на гепатит «С», лише один виявився зараженим. Попри це, бійці АТО є особливою групою ризику, оскільки в умовах антисанітарії найменша подряпина може стати джерелом передачі небезпечного вірусу, який призводить до цирозу печінки.

Сьогодні рівень поширення інфекцій у зоні АТО є надвисоким. Це здебільшого пов'язано з великою кількістю поранень, а відповідно і високим рівнем можливості контактування інфекцій з кров'ю. Ризик зараження існує при наданні медичної допомоги у польових умовах і переливаннях крові. Така загроза є особливо небезпечною в контексті вірусу гепатиту С через його контагіозність (заразність). Адже вірус гепатиту С залишається здатним до інфікування на поверхнях упродовж шести тижнів. Інфекційність збільшується з високою температурою та вологістю. Антисептики, такі як спирт, знижають інфекційність вірусу, але тільки при ретельній обробці, повідомляють "Волинські новини"

В Україні питанням боротьби з вірусними гепатитами займається Міжнародний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (Альянс-Україна) через проект «Вимагаємо лікування». Координатором проекту на Волині є пацієнтська організаця «МАВІКОМ», на чолі з Мар'яною Сорочук.

У травні цього року Альянс здійснив пілотне тестування на наявність вірусу гепатиту-С серед семидесяти учасників АТО на базі головного клінічного військового госпіталю.

«Отримані результати шокували, оскільки за кількістю позитивних результатів було на порядок більше за ті, які отримуються фондом під час щорічних тестувань серед груп підвищеного ризику. У зв'язку з цим, було вирішено провести загальноукраїнське безкоштовне тестування та заразом опитування військових з метою виявлення способів їхнього інфікування та дослідження, який зі способів передачі гепатиту С є наразі найбільш поширеним», - каже пані Сорочук і додає, що також вразили результати тестування на півдні країні. Так, у дніпропетровському військовому госпіталі вірус гепатиту С було виявлено у кожного третього бійця.

На Волині акція по тестуванню стартувала 24 липня. За цей час протестували учасників АТО, які перебували на лікуванні та реабілітації у Військовому госпіталі, обласній клінічній лікарні, Луцькій психіатричній лікарні та Реабілітаційному центрі при госпіталі ветеранів війни. Крім того, тестування проходило на базі обласного координаційного центру допомоги учасникам АТО, куди з'їжджались бійці з усієї області, а минулої неділі пройти тестування мали змогу наші захисники, які відпочивали на фестивалі «Бандерштат-2015».

Зі вчорашнього дня й по п'ятницю включно тестування проходять учасники АТО, які входять до лав Нацгвардії.

За станом на сьогоді вже протестовано понад півтори сотні бійців, і радує те, що позитивний результат виявлено лише один. Проте, координатор проекту на Волині Мар'яна Сорочук вважає отримані результати нерепрезентативними через невелику кількість охочих пройти тестування, зважаючи на кілька тисяч атовців у області.

«Прикро, що волиняни так легковажно ставляться до свого здоров'я, а тим паче коли мова йде про таку серйозну інфекцію, як гепатит С, ризик заразитись якою в зоні АТО є надвисоким. До прикладу, під час проведення тестування на «Бандерштаті» на фесті перебувало близько трьохсот бійців, а протестувались лише двадцятеро, решта від тестування відмовились. Я розумію відмови, пов'язані з тим, що особа, мобілізувавшись, самостійно пройшла обстеження на інфекції. Проте стає лячно, коли відмовляються зі словами «Я був поранений та я впевнений, що нічого не підхопив» чи «А що таке гепатит...ні, печінка не болить, його в мене нема» чи «Мене мабуть тестуали коли мобілізоували». Це свідчить про низьку поінформованість населення про інфекії, які поширені в країні до рівня епідемії. Шкода, що вони не знають про здатність гепатиту С «спати» й ніяк не проявлятись навіть протягом 15 років та те, що при мобілізації скринінг на гепатит не проводиться», - каже Мар’яна Сорочук.

Окрім того, протестовані військові розповідали, що дуже часто хлопці «підхоплюють» вірус навіть не у зоні АТО, а у шпиталях на сході та півдні країни.

Десантник Тарас Семенюк, який декілька місяців провів у зоні АТО, розповів, що причиною зараження стає антисанітарія. Бійці не завжди звертають увагу на невеликі подряпини, які отримали у бою, а спільне користування посудом та засобами гігієни створюють небезпеку зараження, оскільки є прямий контакт з кров’ю. Часто трапляється так, що обробити рану просто ніколи або нікому:

«Наприклад, йде бій, ти отримав поранення. Санінструктор в той час може бути за 30-40 метрів від тебе, або ж він в той час відстрілюється, та й не завжди він є взагалі. Тоді солдат надає допомогу солдату – обробляє рану, бинтує».

Зі слів Тараса Семенюка, в цьому випадку, коли під рукою немає засобів антисептики, або ж допомогу надає людина не зовсім кваліфікована, теж існує ризик зараження. До слова, чоловік теж здав тест та заповнив анкету. У нього, як і у більшості волинських бійців, вірусу гепатиту «С» не виявилось.