• Головна
  • "Зло, яке необхідне", - столична чиновниця про корупцію в медицині
18:48, 1 листопада 2017 р.

"Зло, яке необхідне", - столична чиновниця про корупцію в медицині

"Зло, яке необхідне", - столична чиновниця про корупцію в медицині

41,1% опитуваних українців не змогли відповісти, чи зможе медична реформа викорінити корупцію у сфері охорони здоров’я. Відповідаючи на запитання, чи відомі основні принципи запропонованої медичної реформи, 38,6% респондентів поставили «галочку» напроти варіанту «щось про це чув». Такі дані були представлені 31 жовтня в інформаційному агентстві «Укрінформ».

Про це інформує "Аптека.ua".

У загальнонаціональному опитуванні, проведеному у жовтні 2017 р. Фондом «Демократичні ініціа­тиви» ім. Ілька Кучеріва та фірмою Ukrainian Socio­logy Service, взяли участь 2 тис. респондентів за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України.

«44% українців оцінюють корупцію якнайбільш серйозну проблему вУкраїні, ще36% вважають їїдосить серйозною. Що стосується поширення корупції, то воно оцінюється населенням як дуже поширене. 90% — фактично все населення — вважають корупцію поширеною високою мірою», — стверджує директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. «Люди дають хабарі за якісь послуги і розуміють, що це зло, але таке зло, яке необхідне, бо так простіше або швидше вирішити якесь питання. Але якщо такі настрої будуть панувати у суспільстві, то ми нічого з горішньою корупцією не зробимо, тому що люди «нагорі» цілком поділяють національну філософію», — підкреслила вона.

Досліджено корупцію в українській системі охорони здоров’я. Відповідаючи на окремі питання, респонденти могли обрати декілька варіантів відповідей:

  • 73% опитуваних зверталися за медичною допомогою до комунальних медичних закладів,
  • 5,3% — до приватних.

Убільшості випадків (53,8%) опитувані чиїх родичі розраховувалися замедичні послуги готівкою безквитанцій, 24,9% відповіли, щосплачували поквитанції благодійний внесок, 21,6%— готівкою вкасу, 9,8% отримували послуги безкоштовно.

Для 32,8% опитуваних сума несуттєво вплинула на сімейний бюджет, для 32,5% вона виявилася великою, але в ме­жах сімейного бюджету. Для 25,4% сума виявилася обтяжливою і навіть довелося позичати кошти.

  • 6,7% респондентів зазначили, що медичні працівники відмовилися від пропонованих пацієнтами грошей/цінностей.
  • 39,8% зазначили, що лікарі не відмовлялися від пропозиції.
  • 53,5% відмовилися надавати відповідь.

У 41,3% випадків гроші чи інші цінності надавалися саме за консультацію лікаря і призначення схеми лікування, у 27,5% випадках — за використання витратних матеріалів (гіпс, рентгенівська плівка, набори для обстеження та ін.). 6% оплачували отримання дефіцитних ліків та медичних виробів.

  • 74,8% респондентів надавали гроші безпосередньо лікарю,
  • 23,7% — медсестрі/медбрату,
  • 8,4% — вищому керівництву медичного закладу.

За результатами опитування, трьома най­ефективнішими чинниками у боротьбі з корупцією у сфері охорони здоров’я є запровадження страхової медицини, негайне звільнення з роботи тих, хто бере хабарі, і кримінальна відповідальність за факти корупції в медичних закладах.

40,2% опитуваних вважають, що реформа системи охорони здоров’я потрібна, але вона не є нагальною. 31,7% респондентів вважають, що медична реформа потрібна саме зараз.

У процесі давання й отримання хабаря є два боки. Тобто починати боротьбу з корупцією необхідно з себе: серед суб’єктів, здатних боротися з корупцією, респонденти найчастіше називали самих громадян. Так вважають 39% опитуваних. 37% респондентів покладають надії на президента.

«Корупція у сфері охорони здоров’я виникає там, де є диспропорція між декларацією з боку держави і реальністю… Медична галузь недофінансована… Сьогодні пацієнти фінансують галузь на 50% фактично зі своїх кишень», — констатував заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

За словами заступника міністра, корупція в системі охорони здоров’я виникає на етапі, коли пацієнт звертається до лікаря, який визначає його платоспроможність. Майже в кожному медичному закладі є так звані благодійні, або тіньові готівкові фонди, за рахунок яких закуповується все необхідне для роботи закладу, а частина коштів спрямовується на оплату праці медичного персоналу.

«Ми маємо говорити чесно: у системі, яку ми маємо сьогодні, корупція є головним з основ­них економічних механізмів збору додаткових кош­тів», — зауважив Р. Ілик, зазначивши, що насамперед це проблема морального й етичного характеру.

Запровадження медичної реформи, за словами заступника міністра, допоможе подолати корупцію в медичній галузі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#корупція #реформа #лікар #лікарня #опитування
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...