Чому «секонд хенд» може зникнути з луцьких ринків?

Влада України найближчим часом планує підписати економічну частину Угоди про асоціацію з Євросоюзом.  Якщо до деяких пунктів Угоди не внести зміни, товари категорії  «секонд-хенд» суттєво зростуть у ціні.

Нещодавно у Міністерстві промислової політики України провели нараду, яка стосувалася упорядкування ввезення і продажу «секонд-хенду». Але на неї не запросили представників Асоціації дилерів «секонд-хенду» України, яка об’єднує провідних бізнесменів цього сектора ринку.

На нараді говорилося про те, що, відповідно до додатку 1‑В Угоди про Асоціацію з ЄС, ввізна ціна на «секонд-хенд» становитиме 30% від середньої ціни за попередній рік митної вартості трикотажного та текстильного одягу. Минулого ж року ця ціна становила 19,75 доларів. Отож, можна дійти до висновку,  що цього року може бути встановлена ввізна ціна на «секонд-хенд» - 5,93 дол./кг. В перекладі з мови цифр це означає, що навіть якщо хтось колись і зможе завезти в Україну «секонд-хенд» за такою ціною, то він ніколи не зможе його продати.

Тобто фактично «доступний» раніше для більшості пересічних українців одяг стане зовсім не доступним. Цинізм ситуації полягає в тому, що керуючись власними корисливими спонуканнями, лобісти пропонують встановити саме такий рівень ввізних мит в багатотомному додатку 1‑В договору про Асоціацію з ЄС ( “Договір про зону вільної торгівлі”).

Втім, оскільки Євромайдан скинув корумповану бандитську владу, постає питання про перегляд умов Угоди асоціації з ЄС з цього питання. Адже якщо цього не зробити, то легальне існування бізнесу з продажу «секонд-хенду» стане в Україні неможливим та дасть поштовх розвитку нових корупційних схем, покликаних замінити ті, що використовувалися в останні роки злочинним оточенням Віктора Януковича.

Переважна більшість підприємців, які займаються реалізацією такого роду продукції імпортного легпрому, зацікавлені саме в існуванні цивілізованих умов прозорої та легальної роботи в цьому секторі, який є місцем працевлаштування близько 500 тисяч громадян держави. Так, для прикладу, тільки у Луцьку знаходиться кілька десятків магазинів, які займаються реалізацією «секонд хенду» і користуються великим попитом серед населення різної вікової категорії. Також ці магазини гарантовано забезпечують місцем працевлаштування багатьох місцевих жителів.

Автори початкового варіанту цього документа, напевно, зникли. Але, схоже, і нинішнім слугам народу немає ніякого діла до цього народу. Тому хотілося б їм нагадати, що «секонд-хенд»  - це єдина можливість одягнутися для пенсіонера і малозабезпеченого українця, це джерело поповнення гардеробу для юного неформала і можливість прояву індивідуальності для модниці, це спосіб самовираження для художника. Тобто можливість купити одяг в «секонд-хенді»- це прояв свободи вибору. А пошуки причин для того, щоб «взяти і заборонити» його - це спроба обмежити цю свободу.

В разі підписання документа саме в такій редакції, без відповідного суспільного і експертного обговорення, відбудеться відновлення корупційної піраміди, проти якої більшість українців так відчайдушно боролась. Хороша ідея - підвищити конкурентоспроможність вітчизняного виробника рішучою боротьбою з контрабандою товарів (в т. ч. виробів легкої промисловості) - в результаті виявиться просто пропозицією підняти мита до небачених раніше розмірів, що створить нову корумповану схему ввезення «секонд-хенду» в Україну. Чи не проти цього протестував народ України?

Отже, як зазначає голова Асоціації дилерів «секонд-хенду» В. Мясоєдов, необхідним є публічне обговорення та якісна експертна дискусія з питань “секонд-хенду” для встановлення  відповідних міжнародним стандартам, норм, правил та умов життєдіяльності цього сегменту ринку.