Сервіс порівняння може бути корисним лише тоді, коли зрозуміло, звідки взялися його цифри. У проєкті МФОХА джерелом називають паспорти споживчих кредитів. За заявленим підходом, параметри наводяться у вигляді, в якому їх розкрила МФО, без власного перерахунку.
Паспорт споживчого кредиту належить до інформації, з якою клієнт має ознайомитися до укладення договору. Він містить, зокрема, відомості про реальну річну процентну ставку, комісії та наслідки прострочення. Рекламний процент не замінює цих пояснень. Тому порівняння починається з документа, а завершується перевіркою актуальних умов у обраного кредитора.
Картки сервісу відображають ключові поля кредитного паспорта. Користувач бачить суму, строк, звичайну та реальну річну ставки, комісію за видачу і вимоги до позичальника. МФОХА повідомляє, що не перераховує ці показники та вказує дату оновлення відомостей. Компанії без ліцензії НБУ, відповідно до підходу проєкту, не потрапляють до переліку.
Опендатабот повідомляє, що за даними НБУ в першому півріччі 2026 року українці укладали приблизно 700 тисяч договорів із МФО на місяць. Кожен договір має свої параметри, навіть коли користувач повертається до знайомої компанії. Зіставлення умов залишається окремим етапом, який швидкість оформлення не замінює.
На сайті передбачено також рейтинг від позичальників і пояснення прав клієнта. У довідковому розділі розглядаються теми вартості кредитування та особливостей для військовослужбовців. Документи, відгуки і довідки виконують різні завдання: показують умови, досвід користувачів та контекст для запитань кредиторові.
Олександр, який заснував проєкт, пояснює підхід без обіцянок змінити сам кредитний продукт. Йдеться про те, щоб показати розкриті компанією умови поряд із її назвою. Якщо інформація про комісію змінить намір користувача оформлювати кредит, сервіс уже виконав корисну функцію.
Кредитором МФОХА не виступає. Проєкт не є фінансовою установою, не видає грошей у кредит і не приймає рішень про схвалення звернень.