Коли близька людина хворіє — це біда, а якщо вона хворіє на алкоголізм — це горе в квадраті для всієї сім'ї. Колись люблячий, турботливий, ніжний — зараз стає нестерпним і невпізнаваним. Це й досі близька, рідня людина, але ви вже не бачите у ньому того, кого колись покохали. У хворих на алкоголізм швидко змінюється настрій: то посміхаються, шуткують, мислять адекватно, то стають агресивними. У цієї зміни настрою одна причина — залежність.
У такій ситуації страждає не тільки хворий, а й всі домашні, найбільше діти. При тому ж дорослі співмешканці алкохворого потерпають від його агресії та скачків настрою і хаотично шукають, чим йому допомогти. Часто в такій ситуації потрібне лікування алкоголізму у Луцьку — з професійною допомогою, у спеціалізованому центрі.
Кожній близькій людині, а тим більше хворій, потрібне співчуття. Але у прагненні витягнути чоловіка, дружину чи дитину з прірви залежності, варто і самому не впасти у неї в прямому і переносному сенсі. Говоріть з алкозалежним на тверезу голову. Проявіть наполегливість, але без криків і обзивань. Переконуйте в тому, що самотужки вам не справитись — варто звернутися у наркологічний центр. Поставте чіткі межі у його/іі поведінці з вами: не терпіть кривду, агресію, фінансовий чи емоційний шантаж. Зрозумійте, що вам так як і алкозалежному, потрібна допомога і підтримка — рятуйте себе спілкуванням з друзями, у групах для родичів залежних. Зверніться до психолога, у цьому немає нічого соромливого. Любов до алкозалежного не повинна негативно впливати на ваш емоційний і фізичний стан. Рятуючи його/іі, не втрачайте себе.
Життя поруч із залежністю: що відчувають близькі
Вам соромно, ви сердитесь, відчуваєте себе винною — «вітаємо», це наслідки проживання з алкозалежним. Прокидаєтеся з думками: «де він сьогодні нап’ється?» «О котрій прийде додому і що на цей раз брехати дітям, щоб не розчарувались у татові?» Ви мама чи тато дорослої алкозалежної дитини і шукаєте свої помилки у її вихованні? Це природній стан, але так не може продовжуватися довгий час — це знак про початок рятувати себе. Як? Зрозумійте, що ви не один, не одна — дуже багато родин стикаються з алкоголізмом, але проблему долають не всі. І коли ви помічаєте що випадок з вашим рідним безнадійний, при тому що ви і лікарі йому допомагали — обирайте себе, тікайте в прямому і переносному сенсі.
Не можна допомогти, забувши про себе
Навіть якщо ви морально відсторонитесь від алкозалежного у своїй родині, подумавши, що це не ваша проблема: «Ну, він/вона ж п’є, не я!» з часом ця залежність накладе відбиток і на ваших почуттях, поведінці і ставленні до всього. Варто вчасно оцінити свої сили і зрозуміти, що підтримка — це не самопожертва.
Видумка виправдань для роботодавця, прикривання перед родичами, позика грошей, замовчування принижень, роблять вас співзалежним від алкоголю і ведуть до виснаження власних сил. Уявіть собі, що життя з алкоголіком це перебування у літаку, який втрачає висоту — «надягніть маску з киснем» спочатку на себе, щоб мати змогу врятувати інших.
Визначення власних меж у співіснуванні з алкохворим — це не егоїзм, а шанс не занапастити себе. Без сварок, але твердо дайте зрозуміти, що ваше рішення не фінансувати випивку, не терпіти знущань, покинути його/її — остаточне і не зміниться, поки він/вона не погодиться на лікування.
Як підтримати людину з алкогольною залежністю
Так, алкоголізм — це хвороба. Але не ваша. Ви — не лікар, не психотерапевт, не рятівник. Ви — близька людина. І найкраще, що можна зробити — дати зрозуміти: «Я поруч, коли ти справді хочеш змін».
Допомагайте так:
- не шукайте виправдань поведінки хворого;
- кажіть йому/їй прямим текстом що вас турбує чи лякає у його/іі поведінці;
- не беріть на себе його/іі проблеми;
- не читайте моралі це не допомагає;
- не провокуйте його/іі на агресію.
Покажіть що ви вірите у позитивні зміни, згадуйте разом приємні моменти життя, будуйте спільні плани на вихідні, на майбутнє взагалі. А головне зрозуміти вам і хворому, що звернення до спеціаліста пришвидшить ваше відновлення і одужання хворого.
Чому потрібна професійна допомога — і для нього, і для вас
Ви як і алкозалежний — головні герої у «фільмі» під назвою «Життя». Психолог навчить вас:
- правильно оцінювати ситуацію;
- піклуватися не тільки про хворого а й про себе;
- правильно спілкуватися з людиною у якої залежність;
- мотивувати хворого до проходження лікування;
- не відчувати вину за поведінку залежного.
Звертайтеся до:
- психолога або психотерапевта, що працює з темою співзалежності;
- груп самодопомоги для рідних залежних;
- центрів підтримки родин, де надають консультації і практичні поради;
- кризових ліній, де завжди можна виговоритись і отримати напрям.
Залежність — це не просто шкідлива звичка. Це хвороба. І як будь-яка хвороба, вона потребує лікування. Причому професійного.
Коли настав час відпустити
У кожній боротьбі є момент, коли варто відступити зупинитися змиритися. Справа в тому, що існує невеликий процент алкозалежних, які не бажають лікуватися. Їм комфортно зі своєю звичкою, а як вам з цим — їх не турбує. Ви розривалися навпіл, задіяли найліпших лікарів, витратили нерви, кошти, найкращі дні або й роки свого життя, а він/вона просто не хоче рятуватися. Що робити? Зрозуміти, що ви не чарівник, не відчувати себе винним у тому, що залишаєте хворого сам-на сам з бідою і продовжити жити без стресу, і страху за себе, за дітей і за майбутнє.